НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ"

 

Kafedra Microbiologii LOGO 2Наукові дослідження в галузі мікробіології та імунології велися у стінах Київського університету на медичному та фізико-математичному факультетах з середини 19 століття. В 1862 році з Київського університету вийшла в світ докторська дисертація Штейнберга про бактерії, спірохети і амеби ротової порожнини. Ця праця була однією з перших, в якій було описано 19 видів мікроорганізмів, що мешкають у ротовій порожнині людини. Приват-доцент кафедри патологічної анатомії медичного факультету В.В.Лукомський читав спеціальний лекційний курс “Мікологія”. В.В.Лукомський у своїх працях висловлював нові на той час думки про роль мікроорганізмів в інфекційних захворюваннях.

Наприкінці 19 століття у зв’язку з бурхливим розвитком бактеріології і відкриттями Л.Пастера зростає інтерес до вивчення етіології і патогенезуГригорій Миколайович Мінх інфекційних захворювань. Інтенсивно розроблялися ці питання і вченими медичного факультету Київського університету. Одним з найвидатніших дослідників у цій галузі був професор кафедри патологічної анатомії Григорій Миколайович Мінх (1876-1896). Величезну наукову цінність мають досліди Г.М.Мінха по вивченню прокази. Результатом багатолітніх праць і цілого ряду експедицій у місця розповсюдження прокази стала його фундаментальна праця “Lepra arabica на юге России” (1883-1884). Цю роботу автор присвятив 50-річчю Київського університету. Г.М.Мінх проводив також дослідження з патогенезу та епідеміології чуми. Вивчаючи сибірку, Г.М.Мінх  вперше відкрив її кишкову форму.

Володимир Валеріанович ПодвисоцькийУчень Г.М.Мінха Володимир Валеріанович Подвисоцький (1857-1913) очолював кафедру загальної патології Київського університету до 1900 року. Він був одним з найвидатніших дослідників не тільки в галузі експериментальної патології та фізіології, але й бактеріології. Методи роботи з мікроорганізмами він вивчав у Парижі в лабораторії Луі Пастера. В.В.Подвисоцький був чудовим лектором, особливо змістовними і цікавими були його лекції про імунітет. У лабораторії В.В.Подвисоцького почали свою наукову діяльність Д.К.Заболотний, І.Г.Савченко, Л.О.Тарасевич. В.В.Подвисоцький залучав до своїх досліджень про паразитів ракових пухлин зоологів і ботаніків, зокрема Н.А.Коротнєва і С.Г.Навашина, активно листувався з І.І.Мечниковим.

Спадкоємцем Г.М.Мінха по кафедрі патологічної анатомії у 1895-1912 роках став Володимир Костянтинович Високович (1854-1912рр.). Він встановив такі найважливіші наукові факти, як фагоцитарна здантість ендотеліальних клітин, при бактеріальних інфекціях (1886); збільшення кількості лейкоцитів у крові під впливом бактеріальних токсинів (1986); значенняВолодимир Костянтинович Високович регіонарних лімфатичних вузлів у патогенезі (1888), імунітет як реакція всього організму і його нервової системи (1889);  непроникність легенів для бактерій (1890). В.К.Високович був одним з організаторів Київського та Харківського бактеріологічних інститутів. У 1897 році В.К.Високович очолив експедицію російських вчених в Бомбей для боротьби з епідемією чуми в Індії. Тут він вперше встановив аглютинуючі властивості сироватки одужуючих. У 1899 році В.К.Високович зробив щеплення черевотифозними культурами, вбитими карболовою кислотою, 235 солдатам київського гарнізону.  Серед людей, яким були зроблені ці щеплення, не було виявлено жодного випадку захворювання на черевний тиф.

Учнем В.К.Високовича був випускник Київського університету, професор Борис Ілліч Клейн (1874 р.н.). В 1903 році він вперше в Україні виділив від хворих дизентерійну паличку. Мають великий інтерес праці Б.І.Клейна, спрямовані на з’ясування етіології перніціозної анемії. В них експериментально доводиться етіологічна роль бартонел при цій хворобі. Після смерті В.К.Високовича  Борис Ілліч  протягом багатьох років очолював ряд відділів у санітарно-бактеріологічному інституті.

Феофіл Гаврилович ЯновськийРоботи професора Феофіла Гавриловича Яновського (1860-1928 рр.) також були присвячені бактеріології. Особливий інтерес мала його праця “О значении бактериологии в диагностике и терапии внутренних болезней”. Ним було досліджено 26 випадків черевного тифу. Ф.Г.Яновський також займався вивченням туберкульозу та розробкою методів його профілактики. Результати цієї багатолітньої роботи ввійшли до монографії “Туберкулез легких”. Ф.Г.Яновський як приват-доцент читав студентам перший спеціальний курс бактеріологічної діагностики.

Засновником епідеміології як окремої дисципліни по праву вважається видатний вчений Данило Кирилович Заболотний. У 1893 роціПротичумна експедиція Д.К. Заболотного Д.К.Заболотний разом з І.Г.Савченком і О.В.Леонтовичем поставив на собі небезпечний для життя дослід з ентеральною вакцинацією проти холери. Завдяки цьому досліду вперше була доведена можливість протихолерної імунізації гастероентеральним шляхом і встановлення ролі бацилоносійства у розповсюдженні холери. Результати цих досліджень були опубліковані у статті “Опыт иммунизации человека против холеры”. З 1895-1897 рр. Д.К.Заболотний працював на посаді позаштатного помічника прозектора кафедри загальної патології Київського університету. В цей період Д.К.Заболотний вивчав реакцію аглютинації збудників черевного тифу, газової гангрени та опублікував роботу про сірководневі та сіркові бактерії. Д.К.Заболотний брав участь у багатьох експедиціях у місця спалахів інфекційних хвороб: в Одесі, Астраханській губернії, Індії, Монголії, Китаї, Персії, Шотландії, Марокко. Д.К.Заболотний був одним з кращих у світі знавців епідеміології чуми. Д.К.Заболотний був президентом Академії наук УРСР, організатором та першим директором (з 1928 р.) Інституту мікробіології і вірусології НАН України, який зараз носить його ім’я.

Проблеми загальної та грунтової мікробіології у стінах Київського університету вивчалися такими видатними вченими, як Йосип Васильович Баранецький, Костянтин Адріанович Пурієвич, Андрій Васильович Країнський.

Вперше курс мікробіології на кафедрі фізіології рослин Київського університету був введений у 1909 році. У 1933 році кафедра фізіології рослин та мікробіології булаМикола Григорович Холодний розділена на дві частини: кафедру фізіології рослин та кафедру мікробіології. Кафедру мікробіології очолив Микола Григорович Холодний. Ним були розроблені методи кількісного обліку ґрунтових бактерій. За його монографію “Железобактерии”, опубліковану у 1925 році, автору було присуджено вчений ступінь доктора без захисту дисертації. М.Г.Холодний встановив, що ґрунтові мікроорганізми здатні розвиватись за рахунок летких органічних речовин, які виділяються з багатих на гумус ґрунтів. Серед учнів М.Г.Холодного слід відзначити В.С.Рождественського, М.В.Стадниченка, Б.Й.Кагана, які загинули смертю хоробрих під час Великої вітчизняної війни. Вони досліджували різні проблеми промислової мікробіології: ослизнення хліба, епіфітну мікрофлору зерна, ацетоно-бутилове бродіння. В.С.Рождественський був автором “Атласу бактерій”, виданому у 1940 році.

Лев Йосипович РубенчикЗ 1946 до 1951 року кафедру очолював член-кореспондент АН УРСР Лев Йосипович Рубенчик (1896-1988). Основним напрямком досліджень кафедри цього періоду була ґрунтова мікробіологія. В його ранніх роботах багато уваги приділялося біологічній очистці стічних вод. Він розкрив природу і генезис лікувальної грязі, що утворюється на дні одеських лиманів. Широко відомі його дослідження, пов’язані з вивченням геохімічної діяльності бактерій циклу сірки, зокрема сульфатредукуючих бактерій, як основних агентів утворення біогенного сірководню у морях, пластових водах нафтових родовищ та ґрунтах. Низка праць Льва Йосиповича були присвячені вивченню ролі бактерій циклу сірки у процесах корозії бетонів і металів. На кафедрі мікробіології разом з Л.Й.Рубенчиком працювали доценти М.Н Чернобильска, К.П.Петрова, Л.П.Яковлева. Науково-дослідна робота проводилась за темами: “Вплив фітогормонів на ацетоно-бутилове бродіння” (1946), “Вплив деяких антибіотичних речовин на мікрофлору сировини для ацетоно-бутилового бродіння” (1948), Мікробіологічні дослідження неродючих грунтів Чернігівщини (1951), “Вплив перхлорана на грунтову мікрофлору” (1952).

У 1951 році на посаді завідувача кафедрою Л.Й.Рубенчика змінив доцент С.Д.Шестаков. Він створив при кафедрі науково-досліднуМикола Миколайович  Ротмістров лабораторію антибіотиків і кафедра в цей час називалася кафедрою мікробіології та антибіотиків. У 1953 році завідувати кафедрою запросили з Харкова професора Михайла Миколайовича Ротмістрова (1907-1989), який був незмінним завідувачем майже 16 років. Його аспірантами у різні роки були С.С.Ставська, Г.О.Нікітін, М.М.Гамалея, Л.Д.Шпільова, В.П.Стецюк, Л.А.Таранова, О.С.Радченко. В цей період на кафедрі продовжуються дослідження в галузі ґрунтової мікробіології, розпочаті Л.Й.Рубенчиком. В 1953/55 роки кафедрою проводилася робота за темами: «Взаємовідношення фосфорних бактерій з ризосферними бактеріями пшениці», «Вплив азотобактера на вміст деяких ферментів в проростках сільскогосподарських рослин»; у 1956/58 – «Взаємовідношення деяких грунтових бактерій з рослинам». Одночасно з цим на кафедрі почав розвиватись новий напрямок досліджень – вивчення антимікробної дії синтетичних антимікробних препаратів. М.М.Ротмістров створив лабораторію синтетичних антимікробних речовин, що займалася синтезом нових хімічних сполук  і вивченням їх антимікробної дії. В лабораторії працювали над своїми кандидатськими дисертаціями майбутні доценти кафедри Наталія Дмитрівна Міхновська, Ірина Олександрівна Василевська, Лія Миколаївна Лисенко. В лабораторії було  синтезовано і досліджено понад 1000 нових сполук, 6 з яких затверджено як нові лікарські препарати з антимікробним ефектом.

Віра Йосипівна БілайЗа ініціативою колективу кафедри з 1962 року для студентів біологів почав читатися курс “Вірусологія”, і у 1964 році від кафедри мікробіології відмежовується кафедра вірусології, першим завідувачем якої стала Н.П.Корнюшенко.

З 1969 по 1971 роки  кафедру очолювала чл.кор. АН УРСР, лауреат Державної премії СРСР, заслужений діяч науки УРСР, професор Віра Йосипівна Білай (1908-1999). В.Й.Білай брала участь у вивченні етіології фузаріотоксикоза людей і розробці профілактичних заходів боротьби з ними. В.Й.Білай є одним з авторів антибіотика мікроцида. За участь в його створенні та впровадженні в медичну практику колектив авторів був нагороджений Державною премією СРСР.                                        

З 1971 до 1972 року  на чолі кафедри був Геннадій Олексійович Нікітін. є автором нової технології очистки і утилізації концентрованихГеннадій Олексійович Нікітін стічних вод харчових виробництв. Ним була створена школа спеціалістів в галузі біотехнології і охорони довкілля. Геннадій Олексійович у 1991році був обраний академіком Академії інженерних наук України. В період керівництва Г.О.Нікітіна змінюється напрямок наукових досліджень кафедри мікробіології. Співробітники кафедри вивчали можливість бактеріального синтезу вітаміну В-12, очистки стічних вод та розробляли кормові препарати на основі дріжджів.

З 1972 до 1974 року обов’язки завідувача кафедри виконувала доцент Наталія Дмитрівна Міхновська. Основними науковими напрямками її діяльності було вивчення ентомопатогенних бактерій та розробка на їх основі біологічних методів Наталія Дмитрівна  Міхновськаборотьби з комахами. Н.Д.Міхновська є автором понад 50 статей, 15 авторських свідоцтв, лауреатом Державної премії УРСР за створення препарату “Бактокуліциду” для боротьби з двокрилими.

В 1974 р. Апполінарій Юхимович Вершигора (1924-1995) був обраний за конкурсом на  посаду завідувача кафедрою мікробіології, якою керував до 1988 року.  У 1983 р. з ініціативи А.Ю. Вершигори на кафедрі мікробіології Київського університету була введена спеціалізація з імунології, а кафедра згодом отримала назву – кафедра мікробіології та загальної імунології. А.Ю.Вершигора читав  нормативні курси “Мікробіологія” та  “Імунологія”, а також спецкурс “Актуальні проблеми імунології” для студентів кафедри, що спеціалізувались з імунології. За його керівництва було опубліковано підручник “Иммунология”, який був одним з перших вітчизняних  посібників  у цій галузі. За життя автора книга двічі перевидавалась. Керована ним група дослідників, що об’єднувала наукових співробітників та аспірантів, займалась проблемою вивчення закономірностей формуванняАпполінарій Юхимович Вершигора імунної відповіді на стафілококові антигени. Під  керівництвом А.Ю.Вершигори були розпочаті дослідження по отриманню препаратів трансфер-фактора зі специфічністю до збудників інфекційних захворювань людини і тварин бактеріальної, вірусної та грибкової етіології.

У 1986 році на базі лабораторії синтетичних антимікробних речовин біологічного факультету започатковано лабораторію мікробіологічних та імунологічних проблем біотехнології кафедри мікробіології та загальної імунології.

Доцент Лисенко Лія Миколаївна веде великий спецпрактикум «Виділення чистих культур мікроорганізмів» 1986 рікПонад 30 років на кафедрі мікробіології працювали доценти І.О.Василевська, І.І.Шевцова, Л.М.Лисенко, Н.Д.Міхновська, Л.Г.Бранцевич, Є.У.Пастер. Їх з теплотою і вдячністю згадує кілька поколінь українських мікробіологів. І.І.Шевцова викладала “Грунтову мікробіологію”, Л.Г.Бранцевич – “Цитологію мікроорганізмів”, “Генетику мікроорганізмів” та “Систематику мікроорганізмів”, Л.М.Лисенко – “Метаболізм мікроорганізмів”,Доцент Василевська Ірина Олександрівна “Водну та геологічну мікробіологію”, Н.Д.Міхновська – “Промислову мікробіологію”, “Медичну мікробіологію”, “Екологію мікроорганізмів”, І.О.Василевська – спецкурс “Антибіотики” та “Мікробний синтез”. В цей час кафедра також поповнилася і новими викладачами. Розпочали роботу професор Вадим Анатолійович Борисов (спецкурси  - “Імунологія”, “Імунопатологія” ) доценти Євгенія Устимівна Пастер (спецкурси “Клітинний імунітет”, “Біологічні основи інфекційних процесів”), Михайло Гордійович Сергійчук (спецкурси Сергійчук Михайло Гордійович зі студентами на лабораторному занятті“Грунтова мікрорбіологія”, “Цитологія мікроорганізмів”, “Систематика бактерій”), Володимир Костянтинович Позур (спецкурси –

“Імунологія”,  “Імуногенетика”, “Генетика бактерій”), Лідія Степанівна Холодна (спецкурси – “Природна резистентність”, “Радіоімунологія”, “Прикладна імунологія”, “Імуномодулятори”), Леонід Олександрович Михальський (спецкурси – “Фізико-хімічні методи досліджень”, “Імунобіотехнологія”), Володимир Васильович Овод – спецкурс “Імунохімія”). Незмінним вченим секретарем кафедри довгі роки працювала кандидат біологічних наук, доцент Є.У.Пастер.

З 1989 року по 2001 рік кафедру очолював доктор медичних наук, професор, академік НАН України Валерій ВеніаміновичВалерій Веніамінович Смірнов Смірнов. Наукова діяльність В.В.Смірнова пов’язана з фундаментальними дослідженнями пробіотиків та антимікробних речовин бактерій і вищих рослин. В період керівництва В.В.Смірнова кафедра поповнюється новими кадрами, своїми колишніми випускниками. Починають викладацьку роботу доценти Ірина Володимирівна Домбровська, Ольга Сергіївна Радченко, Лариса Григорівна Степура. До підготовки спеціалістів залучаються провідні вчені  АН України – член-кореспондент НАНУ  В.С.Підгорський, член-кореспондент НАНУ  І.Г.Скрипаль, професор Р.І.Гвоздяк, доктор біологічних наук І.П.Козлова , доктор біологічних наук Н.М.Жданова, доктор біологічних наук М.Ф. Стародуб, доктор медичних наук З.Д.Савцова, доктор медичних наук В.Ф.Чехун та інші.

Володимир Костянтинович ПозурУ 2001 р. завідувачем кафедри мікробіології та загальної імунології обрано д.б.н., професора Володимира Костянтиновича Позура. Учень Аполінарія Юхимовича Вершигори, Володимир Костянтинович Позур присвятив свою наукову діяльність фундаментальним дослідженням імунобіологічних властивостей біополімерів золотавого стафілококу.  У 2001 році був обраний академіком АН Вищої школи України. У цей період на кафедрі розпочали науково-педагогічну діяльність талановита молодь, кандидати біологічних наук Наталія Василівна Сенчило, Тетяна Михайлівна Сергійчук, Ольга Станіславівна Моложава, Лариса Михайлівна Сківка,  Юлія Вікторівна Швець, Денис Володимирович Колибо.

З 2013 р. кафедру очолює учениця Позура Володимира Костянтиновича і Гамалії Миколи Федоровича Сківка Лариса Михайлівна. У 2017 році назва кафедри була дещо видозмінена, сьогодні вона йменується як кафедра мікробіології та імунології. Сьогоднішня кафедра мікробіології та імунології орієнтована на знайомство студентів із найсучаснішими науковими напрямками мікробіології та імунології. У 2014 році зусиллями співробітників та студентів вперше на базі кафедри було організовано та проведено міжнародну наукову конференцію «Мікробіологія та імунологія – перспективи розвитку у ХХІ столітті», яка в 2018 році вже втретє залучає до співпраці міжнародних фахівців різних галузей біології.

За період з 1933 року кафедра підготувала біля 1500 висококваліфікованих конкурентноздатних фахівців – мікробіологів та імунологів, які працюють в наукових, медичних, педагогічних та промислових закладах України, ближнього та далекого зарубіжжя. Випускники кафедри переможці численних вітчизняних і зарубіжних наукових форумів, лауреати Державних і Європейських премій, освічені і національносвідомі професіонали своєї справи. Набуті знання про безмежні можливості мікроорганізмів і виключну важливість імунного захисту в житті людини випускники кафедри популяризують серед широкого загалу. 

18

Кафедра була і залишається єдиним живим організмом, де успішно розвиваються не лише науковий потенціал особистості, а й численні таланти викладачів і студентів

Наші контакти

Ми знаходимось за адресою:
Україна, 03022, м. Київ-022,
проспект Академіка Глушкова 2
Станція метро Виставковий центр

Приймальня директора:
Кімната №307
E-mail: decanat_bf@univ.kiev.ua
Телефон/Факс: +38044 521-35-98

Поштова та юридична адреса:
Україна, 01601, місто Київ-601,
вул. Володимирська, 64/13
ННЦ "Інститут біології та медицини"

Надіслати повідомлення

Повідомити про помилку

Якщо ви помітили помилку на сторінці, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

Посилання на інші ресурси

Енциклопедія університету
Рада Молодих Вчених
Наші фотогалереї на GoogleDisk

 

Ми у соцмережах

loader
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com