НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ"

 
 newlogo with heart new 05.12.2017  Перелік
вибіркових
навчальних дисциплін
 Kafedra cytologii LOGO

Перелік навчальних дисциплін
за напрямом
«Цитологія та гістологія»

Опановування всіх навчальних дисциплін за напрямом на рівні не нижче ніж 75 балів
додатково дає можливість отримати відповідну професійну кваліфікацію 

 
Освітній рівень «Бакалавр»
 
6 семестр
 
«Методи дослідження клітин»
 
 
 Foto 5 «Методи дослідження клітин» – це дисципліна вільного вибору, в якій розглядаються відо-мості про історію вивчення клітин та тканин, аналізується методологічне підґрунтя наукових досліджень в галузі цитології та гістології та проводиться огляд традиційних і сучасних методів цитологічного та гістологічного дослідження. "Методи дослідження клітин" – це прикладна галузь біології, що має завданням визначення вірного методичного забезпечення цито-гістологічних досліджень. Методи дослідження клітин визначає взаємозв’язки між розвитком біологічної теоретичної думки та експериментальними методами дослідження мікроскопічних біологічних об’єктів.
   
«Основи мембранної пластичності» 
 
Foto 6 Дисципліна «Основи мембранної пластичності» розглядає основні принципи структурно-функціональної та молекулярної організації мембран еукаріотичної клітини. Вивчаються механізми міжклітинних взаємодій за участю мембран; роль мембрани в процесах реплікація ДНК прокаріот, біосинтезі, процесингу і секреції білків, біоенергетичних процесах і функціонуванні систем гормональної відповіді. Детально розглядаються функції мембрани, які пов'язані з міжклітинними контактами і взаємодіями, передають інформацію за допомогою конформаційних змін мембранних компонентів, каталізують трансмембранні реакції, утворюють мультиферментні комплекси у площині мембрани, чим підвищується ефективність усього процесу. Мембрани відіграють основну роль як у структурній організації, так і функціонуванні всіх клітин.
   
«Аналітична і кількісна морфологія»

Foto 7 «Аналітична і кількісна морфологія» – це інтегральна прикладна галузь біології, що виникла на стику класичної морфології, цитології, гістології та біометрії. Завданням аналітичної і кількісної морфології є розробка та застосування методів кількісного та якісного аналізу різних структур живого організму (клітин, субклітинних структур, тканин, органів та ін.), що використовуються в біологічних морфометричних дослідженнях, а також,– закономірності змін морфометричних параметрів при різних морфо-функціональних станах живої системи за різних умов в нормі та при патології. Серед методів, які вивчають студенти, є планіметричні й стереометричні методи, включаючи роботу з комп’ютерними морфометричними програмами, методи тривимірної реконструкції та конфокальної мікроскопії, аналізу зображень, а також – особливості статистичного аналізу результатів морфометричних досліджень.
   
Лабораторний практикум з цитології та гістології

Foto 8 Лабораторний практикум з цитології та гістології – це комплексна дисципліна, що складається з лабораторних занять у відповідності до дисциплін спеціалізації, що викладаються у 6 - 8 семестрах. Студенти вивчають структурно-функціональну організацію субклітинних підсистем, клітин, тканин, органів та систем органів при різних функціональних станах і патології. Студенти опановують основні принципи виготовлення цито-гістологічних препаратів тканин, органів, ембріонів, гематологічних мазків для морфо-функціонального і патоморфологічного аналізу, що використовуються у наукових дослідженнях, так і у клінічній практиці лікарів, репродуктологів і патологоанатомів. З метою отримання кількісної інформації студенти освоюють морфометричний і статистичний аналіз результатів. Володіючи специфічними лабораторними методами дослідження клітин і тканин, студенти вміють застосувати методичні прийоми цито-гістології, цито-гістохімії, гематології, патоморфології, мембранології, біології розвитку в фундаментальних наукових дослідженнях в біології і медицині та інших сферах суспільної діяльності.
   
7 семестр  
   
«Спеціальна гістологія»

Foto 10 Дисципліна «Спеціальна гістологія» є базовою гістологічною дисципліною, що висвітлює питання закономірностей морфо-функціональних змін органів при зміні їхнього фізіологіч-ного статусу, в нормі й при патології, що є об’єктом діяльності широкого кола гістологів, а також методів та прийомів гістологічних досліджень, які можуть застосовуватися при постановці дослідів у суміжних науках, які вимагають глибоких знань з гістології. Дисципліна покликана узагальнити уявлення про роль закономірно організованих органів у формуванні, функціонуванні, пластичності над органних угрупувань.
   
«Цитохімія»
 
Foto 11 Метою дисципліни вільного вибору «Цитохімія» є формування уявлення про особливості хімічної природи клітинних структур, розподіл хімічних сполук всередині клітини та їх перетворення у взаємозв’язку з функціями клітини та її окремих компонентів, особливості обміну речовин у тканинах і міжклітинних середовищах, а також про можливості практичного застосування окремих методичних прийомів цито- і гістохімії в фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях в біології і медицині та інших сферах суспільної діяльності (в клінічній діагностиці, судово-медичній практиці, тваринництві тощо). В ході вивчення дисципліни опановуються теоретичні та практичні основи методичних прийомів визначення й порівняльного аналізу особливостей хімічної організації клітин та тканин в умовах збереження морфологічної цілісності клітин і тканин, формується уявлення про особливості проведення хімічних реакцій в цито- і гістологічних препаратах. Вивчаються основи вибору методів дослідження, адекватних меті експерименту, постановки цитохімічного експерименту, обробці і інтерпретації отриманих даних.
   
 «Нейроморфологія»
 
 Foto 12 Метою дисципліни «Нейроморфологія» є вивчення особливостей нейрогенезу і цитоархітектоніки різних відділів головного мозку, спинного мозку та їхні зв'язки з регуляцією функцій організму з обов'язковою характеристикою відповідних ядер. При цьому аналізуються патологічні та вікові зміни нервової системи. Для усвідомлення інтеграційної функції нервової системи розглядається будова та особливості функціонування різних типів рецепторів як структур, що сприймають зовнішні і внутрішні сигнали, рухових і міжнейронних закінчень, нервів і трактів, а також морфо-функціональні відмінності центральної та вегетативної симпатичної і парасимпатичної іннервації органів. Формується здатність аналізувати та виявляти зміни будови нервової системи та її регуляції на підставі комплексних методів дослідження.
   
 «Гістофізіологія сенсорних систем»
 
 Foto 13 Дисципліна «Гістофізіологія сенсорних систем» – це спеціальна гістологічна дисципліна, що вивчає мікроскопічну структура та особливості функціонування структур організму, причетних до рецепції сигналів зовнішнього середовища, їх обробки та перетворення. Розглядаються особливості цитоархітектоніки різних сенсорних структур та їхні зв'язки з регуляцією функцій організму. Аналізуються патологічні та вікові зміни різних відділів сенсорної системи. Формується здатність аналізувати та виявляти зміни будови сенсорної системи та її регуляції на підставі комплексних методів дослідження
   
«Гематологія»

 Foto 14 Дисципліна «Гематологія» розглядає основні процеси цитології та біохімії крові; вивчає склад і функції крові; гемопоез і проблему штучної крові; структурні особливості гемоглобіну; реакції в крові за участю біоорганічних молекул; плазму та сироватку крові; судинно-тромбоцитарний (мікроциркуляторний) гемостаз; коагуляційний гемостаз; механізми дії вітаміну згортання крові; антизгортальнуа і фібринолітичну системи; взаємозалежність систем згортання крові, антизгортання і фібринолізу; ренін-ангіотензинову систему, гідродинаміку і регуляцію кровообігу; патологію тромбоцитів, анемії; агранулоцитоз; гемобластози (лейкемії); геморагічні діатези.
   
 «Вибрані розділи цитології»
 
 Foto 15 «Вибрані розділи цитології» є дисципліною вільного вибору, що вивчає основні принципи структурно-функціональної організації еукаріотичної клітини, зокрема порівняльний аналіз особливостей структурно-функціональної організації прокаріотичної та еукаріотичної клітин, можливі шляхи еволюційного розвитку еукаріотичної клітини, принципи структурної організації клітинних органел та закономірності кооперативної взаємодії між ними у динамічній системі функціонуючої клітини у різні періоди її існування та за різних умов оточуючого середовища. Дисципліна формує уявлення щодо єдиної концептуальної стратегії внутрішньоклітинної кооперації. У процесі навчання аналізуються можливі способи керування розвитком клітини, впливу на характер та рівень її функціональної активності, а також розглядаються сучасні фундаментальні та прикладні задачі цитології.
   
8 семестр  
   
«Ембріологія хребетних»

Foto 16 Дисципліна «Ембріологія хребетних» є базовою ембріологічною дисципліною, що висвітлює питання про закономірності ембріонального розвитку основних класів хребетних тварин, особливості мікроскопічної та субмікроскопічної організації органів та систем органів тваринного організму на різних етапах ембріогенезу у нормі й при патології, що є об’єктом дослідження широкого кола біологів розвитку.
   
«Патологія клітин»

Foto 17 Предметом вивчення дисципліни «Патологія клітин» є морфо- та патогенез, етіології хвороб і наслідки альтерації клітин під впливом хвороботворних агентів або в результаті розвитку відповіді організму на них. Детально розглядаються особливості ультраструктурної патології клітин та морфологічні прояви різних видів дистрофій з поясненням механізмів і закономірностей їх розвитку. Порівнюються види компенсаторно-пристосувальних реакцій та їх значення для організму. Аналізуються порушення крово- та лімфообігу та їх наслідки. Розглядаються різні види некрозу, їх класифікація, наслідки та відмінності від апоптозу. Вивчається характер запалення та розвиток імунопатологічних процесів в організмі. На оригінальних гістологічних препаратах розглядається алгоритм опису патоморфолологічних змін в органах, на підставі якого у студентів формується здатність і навички патоморфологічного методу дослідження.
   
«Фармакологічна регуляція активності клітин»

Foto 18 Дисципліна «Фармакологічна регуляція активності клітин» формує вміння та навички щодо загальних принципів фармакокінетики, фармакодинаміки, систематизації лікарських засобів різних груп, розв'язання типових фармако-терапевтичних задач та тестових завдань, планування і проведення науково-дослідних експериментів на тваринах та аналіз отриманих даних. Формується вміння визначати характер можливої взаємодії ліків за їх сумісного застосування на фармакодинамічному та фармакокінетичному рівнях. Розглядаються особливості впливу лікарських засобів на субклітинному, клітинному та тканинному рівнях. Студенти опановують методики визначення доз лікарських речовин в залежності від поставленої мети та набувають навичок оцінювати вплив лікарських речовин на цитологічні та гістологічні структури та ідентифікувати зміни в залежності від стану, маси, віку та статі організму; вмінь обирати найбільш доцільні лікарські препарати при конкретній експериментальній моделі.
   
«Молекулярно-клітинні основи гістогенезу»

Foto 19 Дисципліна «Молекулярно-клітинні основи гістогенезу» є базовою цитологічною дисципліною, що висвітлює питання закономірностей морфо-функціональних змін комунікативної системи клітин при зміні їхнього фізіологічного статусу, на різних стадіях розвитку, у нормі й при патології, що є об’єктом дослідження широкого кола цитологів і клітинних біологів, а також окреслює коло методів та прийомів досліджень, які можуть застосовуватися при постановці дослідів у суміжних науках та в рамках міждисциплінарних проектів, та які вимагають глибоких знань з даної дисципліни. Дисципліна покликана узагальнити уявлення про системність організації живого і про роль закономірно організованих клітинних систем у формуванні, функціонуванні й пластичності клітинних і надклітинних угрупувань.
   
 
Освітній рівень «Магістр»
   
2 семестр
   
«Каріологія»

Foto 20 Навчальна дисципліна «Каріологія» є базовою цитологічною дисципліною, що висвітлює питання структурно-функціональної організації клітинного ядра та його роль у регуляції морфо-функціональних процесів в клітинах і тканинах, значенням в фундаментальних і прикладних медико-біологічних дослідженнях. В ході вивчення дисципліни формується уявлення про структурні і функціональні особливості ядра в еукаріотичних клітинах, засвоюються основні молекулярні, біохімічні і клітинні процеси, які лежать в основі його функціонування, висвітлюються особливості морфо-функціональних змін ядра, що пов’язані з патологічними процесами в клітині, створюються науково-теоретичні основи для ефективного застосування методів дослідження ядра і його компонентів при розробці нових тест-систем, діагностичних методів в біології і медицині, біотехнологічних завдань.
   
«Цитофізіологія стовбурових клітин»
 
Foto 21 Дисципліна вільного вибору «Цитофізіологія стовбурових клітин» розглядає морфо-функціональні характеристики стовбурових клітин, самооновлення популяції стовбурових клітин, потенціал диференціації стовбурових клітин. А також вивчаються властивості ембріональних стовбурових клітин та стовбурових клітин дорослого організму. В навчальній дисципліні розглядаються молекулярно-генетичні механізмів диференціації клітин та механізми поділу стовбурових клітин.
   
«Хронобіологія»
 
Foto 22 Дисципліна «Хронобіологія» вивчає закономірності біологічних ритмів, їх виникнення, еволюцію, адаптивне і фізіологічне значення, механізми, регуляцію на різних рівнях, порушення ритміки (десинхронози), можливості практично-го використання. Іншими словами – це наука про часову організацію живої матерії. Серед вичаємих ритмів ультрадіанні, добові, інфрадіанні, місячні, сезонні, багаторічні та мегаритми.
   
«Рецептори біорегуляторів»
 
Foto 23 Навчальна дисципліна «Рецептори біорегуляторів» є складовою освітньої програми професійної підготовки фахівців освітнього рівня «Магістр». Дисципліна є базовою дисципліною, що формує уявлення про основні принципи та молекулярні і цитофізіологічні основи структурно-функціональної організації сигнальних систем клітини, особливості фізіологічної (біохімічної) регуляції сигнальних процесів в клітині, ролі рецепторних систем та сигнальних каскадів у регуляції морфо-функціональних процесів в клітинах і тканинах, в тому числі – в розвитку патологічних процесів при порушенні такої регуляції, їх значення в фундаментальних і прикладних медико-біологічних дослідженнях. В ході вивчення дисципліни значна увага приділяється значенню і практичному застосуванню досліджень рецепторів і сигнальних систем в галузях біотехнології, медицини, сільського господарства, фундаментальній науці, створенню науково-теоретичних основ для ефективного застосування методів дослідження сигнальних систем клітини при розробці нових тест-систем, діагностичних методів, біотехнологічних завдань.
   
«Репродуктивні технології»
 
Foto 24 Навчальна дисципліна «Репродуктивні технології» розглядає основні питання сучасних допоміжних репродуктивних методів лікування безпліддя, при яких маніпуляції зі статевими клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до переносу їх у матку здійснюється в умовах in vitro. У курсі висвітлюються особливості практичного використання репродуктивних методів у різних галузях гос-подарської діяльності людини: в сучасній медицині, промисловості, ветеринарії та наукових дослідженнях.
   
«Молекулярно-клітинні механізми онтогенезу»

Foto 25 Навчальна дисципліна «Молекулярно-клітинні механізми онтогенезу» висвітлює питання реалізації молекулярно-клітинних механізмів онтогенетичних перетворень організмів різних таксономічних груп тварин, її особливості на різних етапах розвитку організмів, за певних умов довкілля, та зміни при зміні фізіологічного статусу організмів в нормі й при патології; а також окреслює коло методів та прийомів досліджень, які можуть застосовуватися при постановці дослідів у суміжних науках та в рамках міждисциплінарних проектів, які вимагають глибоких знань з курсу «Молекулярно-клітинні механізми онтогенезу». 
Дисципліна покликана узагальнити уявлення про системність організації живого і про роль закономірно скоординованих онтогенетичних перетворень та молекулярно-клітинних механізмів, що лежать в основі їхньої реалізації, у формуванні, функціонуванні й пластичності організмів різних таксономічних груп тварин.
   
3 семестр  
   
«Порівняльна гістологія»
 
Foto 26 Дисципліна вільного вибору «Порівняльна гістологія» – це спеціальна галузь гістології, що виникла на стику класичної порівняльної анатомії та гістології. Завданням порівняльної гістології є порівняльний аналіз тканинного рівня організації організмів різної таксономічної приналежності. Дисципліна вивчає еволюційні закономірності походження та динаміки тканинного рівня організації.
   
«Гістофізіологія нейроендокринної системи»

Foto 27 При вивченні навчальної дисципліни «Гістофізіологія нейроендокринної системи» розглядаються особливості структурної організації нейроендокринної системи і принцип регуляції периферичних ендокринних залоз. Порівнюються основні етапи еволюції нейросекреторної системи у безхребетних та хребетних тварин. Детально аналізується цитоархітектоніка гіпоталамуса ссавців і людини з характеристикою нейросекреторних ядер, гіпоталамічних трактів, серединного підвищення та гіпофіза, особливості будови портальної системи кровообігу між гіпоталамусом та гіпофізом. Вивчається гістоструктура ендокринних залоз та причини розвитку найбільш поширених патологій, особливості морфо- і патогенезу ендокринних залоз та їх наслідки для гормонального статусу організму. Розглядається концепція Пірса про APUD-систему на прикладі характеристики ендокриноцитів ШКТ.
   
«Механізми старіння клітин»
 
Foto 28 Значення дисципліни «Механізми старіння клітин» полягає у глибокому висвітленні основних принципів старіння клітин організму. Студенти вивчають структурні і функціональні вікові зміни організму на субклітинному, клітинному, органному і системному рівнях організації живого за різних умов в нормі та при патології; проводиться причинний аналіз процесів старіння клітин та організму; порівняльний аналіз старіння у клітинах різних груп живих організмів; розгляд можливих способів керування розвитком процесу старіння з метою вирішення сучасних фундаментальних та прикладних задач в біології та медицині.
   
«Порівняльна цитологія»
 
Foto 29 Метою дисципліни «Порівняльна цитологія» є формування знань та вмінь щодо сучасних даних про особливості структурно-функціональної організації від найпростіших клітин-організмів до високо спеціалізованих клітин багатоклітинного організму, аналіз можливих шляхів еволюційного розвитку клітинних органел та механізмів функціонування від прокаріотичних до еукаріотичних форм існування, передумов виникнення багатоклітинності, вміння обирати та застосовувати адекватні методи дослідження та механізми впливу на різні типи клітин. Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин різних типів та оцінювати морфо-функціональний стан клітин, здатність аналізувати та пояснювати закономірності перебігу біологічних процесів у різних компартментах клітин в нормі та при патологіях.
   
«Механізми клітинної диференціації»
 
 Foto 30 Навчальна дисципліна «Механізми клітинної диференціації» передбачає засвоєння та вивчення головних факторів диференціровки, процесів диференціації, як виникнення відмінностей між однорідними клітинами і тканинами, що приводить до формування спеціалізованих клітин, тканин, органів. Вивчаються механізми проліферації та диференціації, молекулярно-генетичні механізми диференціровки, механізми клітинного поділу, співвідношення диференціровки і розмноження клітин, підтримання диференційованого стану клітин, роль цитоплазми в зміні активності генів, та здатність цитоплазми впливати на експресію генів.
   
«Механізми онкогенезу»

Foto 31 Дисципліна «Механізми онкогенезу» є базовою цитологічною дисципліною, що висвітлює питання передпухлинних змін в тканинах і органах, основні теорії розвитку пухлин, змін клітин при зміні їхнього фізіологічного статусу, на різних стадіях розвитку патології, що є об’єктом діяльності широкого кола цитологів, а також методів та прийомів цитологічних досліджень, які можуть застосовуватися при постановці дослідів в рамках міждисциплінарних проектів.
   
«Механізми рухової активності клітин»

Foto 32 Дисципліна «Механізми рухової активності клітин» висвітлює питання взаємозв’язку організації і функціонування компонентів цитоскелету і морфо-функціональних змін клітин при зміні їхнього фізіологічного статусу, на різних стадіях розвитку, в нормі й при патології. Мета дисципліни – ознайомлення студентів з основними принципами структурно-функціональної організації цитоскелету еукаріотичних клітин та йо-го роллю у регуляції морфо-функціональних процесів в клітинах і тканинах. Завданнями дисципліни є формування уявлень про основні молекулярні, біохімічні і клітинні процеси, що лежать в основі формування і функціонування цитоскелету, роль систем цитоскелету у руховій активності клітин і субклітинних структур, механізми їх регуляції. Важливим є формування уявлень про особливості і причини порушень функціонування систем цитоскелету та їх значення в розвитку патологій людини і тварин і створення науково-теоретичних основ для ефективного застосування методів дослідження цитоскелету і його компонентів при розробці нових тест-систем, діагностичних методів в біології і медицині, біотехнологічних завдань.

Наші контакти

Ми знаходимось за адресою:
Україна, 03022, м. Київ-022,
проспект Академіка Глушкова 2
Станція метро Виставковий центр

Приймальня директора:
Кімната №307
E-mail: decanat_bf@univ.kiev.ua
Телефон/Факс: +38044 521-35-98

Поштова та юридична адреса:
Україна, 01601, місто Київ-601,
вул. Володимирська, 64/13
ННЦ "Інститут біології та медицини"

Надіслати повідомлення

Повідомити про помилку

Якщо ви помітили помилку на сторінці, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

Посилання на інші ресурси

Енциклопедія університету
Рада Молодих Вчених
Наші фотогалереї на GoogleDisk

 

Ми у соцмережах

loader
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com