НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ"

 
 newlogo with heart new 05.12.2017 Перелік
вибіркових
навчальних дисциплін
 Kafedra biologii roslyn LOGO


Перелік

вибіркових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин


Дисципліни, які викладаються студентам,
що навчаються за освітньою програмою
«Біологія»

 

  Освітній рівень «Бакалавр»    
   
6 семестр  
   
«Біохімія рослин»
 
1 1 Навчальна дисципліна «Біохімія рослин» знайомить студентів з теоретичними та практичними аспектами пізнання будови, властивостей і функціонування основних класів органічних сполук та речовин вторинного походження, пояснює їх роль у метаболізмі рослинного організму, сприяє розумінню біохімічної адаптації рослин до несприятливих факторів середовища та розкриває перспективи практичного застосування і раціонального використання рослинних ресурсів у промисловості, фармації, медицині і сільському господарстві для одержання біологічно цінних речовин і енергетичної сировини.

 

   
«Молекулярна таксономія рослин»

2 Дисципліна «Молекулярна таксономія рослин» є складовою циклу вільного вибору студента. Дисципліна є базовою біологічною дисципліною, що стосується цілісного уявлення про біорізноманіття, техніки ідентифікації біологічних об'єктів за маркерними послідовностями геномної ДНК, отримання, аналізу та редагування хроматогрям з результатами секвенування, з’ясування філогенетичних відносин рослинних та грибних об'єктів за допомогою технік молекулярно-філогенетичного аналізу, визначення ступеню відмін між таксонами на основі молекулярно-генетичних маркерів.
   
«Методи експериментальної біології рослин»

3 «Методи експериментальної біології рослин» є дисципліною вільного вибору, яка формує у студента систему знань і навичок ефективного ведення дослідницької роботи в галузі біології рослин: теоретичні основи планування експерименту, дотримання основних елементів методики досліду, вибір об’єкту та методів дослідження, формування вибіркових статистичних сукупностей та способи їх класифікації, використання основних критерії вірогідності статистичного оцінювання і перевірки статистичних гіпотез, методів аналізу числових і нечислових даних; уявлення про сучасні програмні засоби комп’ютерного аналізу експериментальних даних.
   
«Лабораторний практикум з біології рослин (частина 1)»

4 Курс складається з розділів про: особливості вирощування рослин методами водної та піщаної культури, а також культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро-, мікроелементів та діагностика живлення рослин; екологічне значенням кореневих виділень, використання ізольованих культур для вивчення процесів дедиференціації, диференціації та морфогенезу; методи культивування, розмноження, зберігання фітопатогенних грибів, а також методи інокуляції рослинного матеріалу фітопатогенами та дослідження формування рослинних захисних реакцій за змінами основних морфо-фізіологічних показників і вмісту біологічно-активних речовин.
   
7 семестр  
   
«Ріст і розвиток рослин»

5 Курс складається з розділів про особливості процесів росту і розвитку рослин, їх основні закономірності та регуляцію на клітинному, міжклітинному та організмовому рівнях. В межах курсу розглядаються клітинні основи росту і морфогенезу, явища фотоперіодизму та яровизації, значення фітохромної системи, регенерації і періодичності росту, способи розмноження рослин.
   
«Мікологія»

6 Дисципліна є базовою ботанічною дисципліною, що висвітлює питання таксономічного та еколого-трофічного різноманіття справжніх грибів та грибоподібних організмів, як невід’ємного компонента гетеротрофного блоку біогеоценозів, їх місця в системі органічного світу, комплекс притаманних їм морфологічних, цитологічних, генетичних та фізіологічних ознак, їх біологічні особливості, життєві цикли, механізми та шляхи ураження рослин та тварин патогенними грибами. Дисципліна вивчає функціональну роль грибів (в широкому розумінні - Fungi s.l.) в екосистемах, позитивні та негативні аспекти їх життєдіяльності в історичному та сучасному контексті на прикладі основних (модельних) видів, їх сучасні фундаментально-наукові та прикладні аспекти дослідження. Розглядаються галузі застосування мікологічних знань та значення цих знань для вирішення завдань в інших фундаментальних і прикладних науках
   
«Фізіологія вищих водних рослин» 

7  Вибіркова дисципліна «Фізіологія вищих водних рослин» вивчає особливості будови та протікання головних фізіологічних процесів у вищих водних рослин, пов’язані зі специфічними умовами їхньої життєдіяльності, способи регуляції цих процесів, специфіку формування водних фітоценозів та їхнє значення у функціонуванні та збереженні водних екосистем. Основну увагу курсу приділено класифікації водних рослин, факторам водного середовища та пристосуванню до них різних екологічних груп рослин, взаємовідносинам водних макрофітів з іншими гідробіонтами. Розглянуто важливість водних рослин, як складових компонентів біоценозів та потужного фактора самоочищення водойм, для існування природних водних екосистем та перспективи використання вищих водних рослин з метою фіторемедіації водного середовища.
   
 «Стійкість рослин» 

8  
   
«Еволюційна морфологія та анатамія квіткових» 

9 Дисципліна висвітлює основні теорії походження квітки та вегетативних органів, питання часу і місця виникнення квіткових, еволюційних взаємовідносин деревних і трав’янистих квіткових, розглядає можливі напрямки еволюції різних органів квіткових, включаючи їх анатомічні та паліноморфологічні ознаки. Знайомить із будовою органів на макро-, мікро- та ультраструктурному рівнях. Висвітлює питання адаптивних пристосувань рослин різних екологічних груп. Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з питань морфологічного та анатомічного різноманіття вегетативних та репродуктивних органів квіткових рослин, адаптивних пристосувань рослин різних екологічних груп.
   
«Архегоніати» 

10 Дисципліна є базовою ботанічною дисципліною, що дає змогу сформувати уявлення про місце вищих спорових та голонасінних рослин у системі органічного світу і найсучасніших системах класифікації цих об’єктів, їх походження та філогенетичні взаємозв’язки, структурно-організаційну та таксономічну різноманітність, роль і значення для сталого розвитку природи і суспільства, сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових і прикладних досліджень у галузі систематики архегоніат і суміжних з нею науках. Її місце у системі інших біологічних дисциплін у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про рослини як матеріал для різнобічних біологічних досліджень, аналогічно до тварин у зоології, та бактерій та вірусів у мікробіології та вірусології, відповідно. Дисципліна тісно взаємопов'язана із систематикою та номенклатурою вищих рослин, морфологією, анатомією, фізіологією рослин, фітоценологією, географією рослин, палеоботанікою, екологією рослин, молекулярною біологією, ресурсознавством та фітосозологією.
   
 «Лабораторний практикум з біології рослин (частина 2)» 

11 Курс складається з розділів про: особливості вирощування рослин методами водної та піщаної культури, а також культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро-, мікроелементів та діагностика живлення рослин; екологічне значенням кореневих виділень, використання ізольованих культур для вивчення процесів дедиференціації, диференціації та морфогенезу; методи культивування, розмноження, зберігання фітопатогенних грибів, а також методи інокуляції рослинного матеріалу фітопатогенами та дослідження формування рослинних захисних реакцій за змінами основних морфо-фізіологічних показників і вмісту біологічно-активних речовин.
   
8 семестр  
   
 «Альгологія» 

12 Дисципліна «Альгологія» є складовою циклу вільного вибору студента. Дисципліна є класичною біологічною дисципліною, що стосується цілісного уявлення про біорізноманіття, техніки ідентифікації водоростевих об'єктів за комплексами фенотипних ознак, аналізу локальних систем водоростей різних відділів, формування уявлень про поширення та значення водоростей у природі та житті людини.
   
«Систематика квіткових» 

13 Дисципліна «Систематика квіткових» є базовою ботанічною дисципліною, що стосується систематики та таксономії квіткових. Її місце у системі інших біологічних дисциплін узгоджується з поняттям про різноманітність покритонасінних рослин у цілому як матеріалу для різносторонніх біологічних досліджень та таксономічну різноманітність квіткових рослин зокрема. Дисципліна висвітлює питання систематики квіткових рослин, принципи їх класифікації та ідентифікації, знайомить із сучасною проблематикою їх таксономії, діагностичними ознаками програмних таксонів, класичними та сучасними поглядами на походження та філогенетичні зв'язки між таксонами квіткових рослин та спрямована на набуття вміння ідентифікувати (визначати) таксони різного рангу.
Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з питань таксономічної різноманітності квіткових рослин, принципів їх класифікації та ідентифікації, походження та філогенетичних зв’язків між таксонами.
   
«Кореневе живлення рослин» 

14 Навчальна дисципліна «Кореневе живлення рослин» вивчає особливості будови та функції кореневої системи рослин, молекулярно-клітинні механізми поглинання і транспортування мінеральних елементів, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро- та мікроелементів. Дисципліна формує комплексне уявлення про живлення рослин в системі «грунт-рослина»: розглядається склад, властивості мінеральної, органічної складової різних типів ґрунтів, роль мікроорганізмів у живленні рослин, алелопатична взаємодія рослин у ценотичних угрупуваннях. У студента формуються уявлення щодо діагностики живлення рослин за умов нестачі макро- та мікроелементів у ґрунті, можливості раціонального керування продукційним процесом в агрофітоценозах; аналітичне та екологічне мислення з питань збереження біорізноманіття, раціонального використання добрив, охорони ґрунтів.
   
«Біологія лікарських рослин» 

15 Дисципліна висвітлює такі питання: специфіка накопичення у рослин лікарсько цінних речовин; залежність фізіологічної дії рослинного препарату від його хімічного складу; рослини, які застосовують для лікування та профілактики хвороб, посилення розумової і фізичної працездатності, лікування захворювань системи травлення, дихання, нервової, ендокринної та серцево-судинної систем; рослини, що виявляють антибактеріальну, противірусну, фунгіцидну, інсектицидну дії; рослини, багаті на вітаміни, олії, гіркоти, протидіабетичної дії, отруйні рослини та надання першої допомоги постраждалим від вживання отруйних рослин; регламент строків і способів збору, заготівлі і зберігання лікарської сировини.
   
«Лабораторний практикум з біології рослин (частина 3)» 

17 Курс складається з розділів про: особливості вирощування рослин методами водної та піщаної культури, а також культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро-, мікроелементів та діагностика живлення рослин; екологічне значенням кореневих виділень, використання ізольованих культур для вивчення процесів дедиференціації, диференціації та морфогенезу; методи культивування, розмноження, зберігання фітопатогенних грибів, а також методи інокуляції рослинного матеріалу фітопатогенами та дослідження формування рослинних захисних реакцій за змінами основних морфо-фізіологічних показників і вмісту біологічно-активних речовин.
   
   
 Освітній рівень «Магістр»
   
2 семестр
 
   
«Фітопатологія»

1 Навчальна дисципліна «Фітопатологія» є однією з базових біологічних дисциплін, яка спрямована на вивчення закономірностей виникнення та розповсюдження захворювань рослин, ролі умов навколишнього середовища в патогенезі та дозволяє прогнозувати появу захворювань рослин і обґрунтовує методи та засоби попередження хвороб.
Мета курсу – сформувати у студентів систему здатностей та вмінь щодо діагностики захворювань рослин різної природи, методів діагностики збудників таких захворювань, закономірностей розвитку та перебігу захворювань рослин, основних методів профілактики та боротьби із збудниками захворювань рослин.
   
«Системи регуляції у рослин»

2 Дисципліна вивчає системи сприйняття і передачі внутрішніх і зовнішніх сигналів рослин впродовж їхнього онтогенезу на дію факторів навколишнього середовища, досліджує регуляцію фізіологічних процесів на різних рівнях організації рослинного організму: клітинному, тканинному та організменому, розкриває механізми роботи та взаємозв’язків генетичної, мембранної, метаболічної, трофічної, гормональної та електрофізіологічної систем регуляції.
   
«Фітобіотехнологія»

3 В курсі розглядаються особливості живлення і умови культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, способи вирощування ізольованих рослинних клітин, тканин і органів залежно від мети досліджень, питання мікроклонального розмноження рослин, клітинної селекції, кріозбереження рослин, одержання біологічно активних речовин, клітинної та генетичної інженерії.
   
 «Палеоботаніка» 

4 Палеоботаніка - галузь палеонтології, що вивчає рослинні залишки, які утворились в результаті їх захоронення (фосилізації). Тісно пов’язана із геологією, ботанічною систематикою та географією. Метою палеоботаніки є виявлення та вивчення викопних залишків рослин задля реконструкції прадавніх представників флори, середовища їх існування, з’ясування питань філогенезу та флорогенезу та еволюції життя в цілому. Курс охоплює теми, що освітлюють зародження життя, основні біотичні події Землі, геологічну історію основних груп водоростей, вищих рослин та грибів.
   
 «Флора та рослинність України»
 
5 Базова ботанічна дисципліна, що у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про фіторізноманітність і диференціацію рослинних надорганізмових систем як матеріалу для проведення різнобічних ботанічних досліджень і наступних узагальнень про стан екосистем різних регіонів України. Дисципліна висвітлює питання структурного аналізу флори, застосування статистичних методів обробки даних флористичних досліджень, особливостей формування аборигенної і адвентивної фракцій флор та урбанофлори, різноманітності та загальних і спеціальних структурно-функціональних ознак рослинних угруповань, які трапляються в Україні, їхнього походження, закономірностей розвитку та значення у природних біомах і для людини, флористичного, геоботанічного та ботаніко-географічного районувань, збереження ресурсного потенціалу спонтанного рослинного покриву України та покликана узагальнити уявлення про роль фіторізноманітності для сталого функціонування біосфери.
   
«Фітомоніторинг та фіторемедіація»

6 Вибіркова дисципліна «Фітомоніторинг та фіторемедіація» вивчає теоретичні знання та сучасні методи дослідження забруднення атмосфери, грунтів та гідросфери, методи оцінки стійкості та динаміки екосистем на основі фітоіндикації, стратегії фіторемедіації антропогенно-порушених екосистем та відновлення їхнього біорізноманіття. Розглядаються питання функціонування різних екологічних груп рослин та утворення взаємозв’язків рослинних організмів та їхніх угруповань між собою і з навколишнім середовищем за умов антропогенного навантаження. Основну увагу приділено практичним аспектам і новітнім методам фітоіндикаційних, фітомоніторингових та фіторемедіаційних досліджень.
   
3 семестр
 
   
«Прикладна ботаніка» 

7 Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами прикладних аспектів ботаніки. Розглядаються морфологічні особливості та декоративні якості деревних рослин, основні групи газонів, способи визначення посівних якостей та врожайності насіння, види квіткового оформлення, принципи підбору декоративних рослин для різних видів озеленення, типи і види флористичних композицій, включаючи весільні, осінні, весняні та новорічні, а також технічні прийоми їх створення. Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з основ дендрології, насінництва, газонництва, декоративного квітництва та флористики.
   
«Продуктивність фотосинтезу та нанотехнології» 

8 Навчальна дисципліна висвітлює фундаментальні основи взаємодії світла з фотобіологічними наносистемами різними за складністю організації. Знайомить з основними уявленнями про природні фотонанобіосистеми (фоторецепторні, фоторегуляторні, фотосинтетичні) на рівні яких відбувається перетворення первинного сигналу (енергії квантів світла) у інші форми енергії. Формує знання з теоретичних основ функціонування фотосинтезуючих систем від наночасток, молекул до біосфери, механізми фотофізичних, фотохімічних та біохімічних рекцій, задіяних у реалізації продукційних процесів рослини. Розглядає фотосинтетичний апарат – як складну надмолекулярну систему наноелементів органічної природи, принципи організації фотобіологічних наносистем – перетворювачів енергії фотонів світла. Механізми фотосинтезу від молекулярного до біосферного масштабів. Використання наночастинок в регуляції фотосинтетичних процесів. Фотосинтез та продукційний процес у біосфері.
   
«Екофізіологія рослин та здоров'я людини»

9 Дисципліна висвітлює вплив різних природних та антропогенних факторів на процеси метаболізму рослин, шляхи надходження цих речовин в організм людини, їх дію на фізіологічні процеси людського організму та дає змогу зрозуміти як за допомогою збалансованого раціонального харчування забезпечувати профілактику захворювань в умовах антропогенного забруднення. Під час вивчення дисципліни студенти знайомляться з альтернативними методами вирощування екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, оптимальними агротехнічними прийомами при вирощуванні рослин в умовах закритого та відкритого ґрунту для зменшення накопичення ними токсичних і канцерогенних речовин; вчаться підбирати рослинні продукти, враховуючи їх харчову та біологічну цінність для профілактики захворювань.
   
«Стратегії збереження біорізноманіття» 

10 Дисципліна висвітлює основні поняття та принципи екологічного ризику, екологічної безпеки, екологічної оцінки, екологічної експертизи, екологічного аудиту, екологічного страхування; формує комплекс знань про джерела і прояви сучасної екологічної кризи, шляхи подолання, перспективи взаємодії економічних, політичних, державно-правових, технічних та інш. заходів, про природні умови та ресурси, економічну оцінку природних ресурсів, ефективність природоохоронних заходів, основні поняття сталого розвитку; поглиблює почуття відповідальності за стан довкілля, усвідомлення людини як частки природи; її місце у системі інших біологічних дисциплін узгоджується з поняттям про збереження окремих видів рослин, фітоценозів та екосистем у цілому як матеріалу для різносторонніх біологічних досліджень та сталого розвитку природи і суспільства. Дисципліна висвітлює питання міжнародного та вітчизняного екологічного законодавства у сферах екологічної безпеки, природоохоронних стратегій, раціонального природокористування, аутфітосозології, синфітосозології та заповідної созології, знайомить із проблематикою занесення чужинних видів та спрямована на набуття вміння виявляти та своєчасно застосувати заходи по усуненню небезпечних напрямків природокористування.
   
«Вторинний метаболізм рослин»

11 Навчальна дисципліна «Вторинний метаболізм рослин» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про особливості вторинного обміну у рослин, метаболізм рослин на молекулярному, клітинному, тканинному рівнях та рівні цілісного організму; шляхи синтезу, особливості накопичення та секреції біологічно активних речовин вторинного обміну, зокрема фенольних сполук, глікозидів та терпеноїдів, алкалоїдів та їх похідних. В межа курсу розглядаються нові технології отримання синтетичних та напівсинтетичних біологічно активних сполук вторинного обміну рослин та перспективи їх застосування у фармакологічній, харчовій, легкій промисловості. Студенти опановують методи якісного та кількісного визначення основних груп речовин вторинного обміну (фенольні сполуки, терпени та терпеноїди, глікозиди, алкалоїди), що використовуються у наукових та прикладних дослідженнях, а також набувають практичних навичок скринінгу лікарських рослин за їх хімічним складом та отримання біологічно активних речовин із рослинної сировини.
   
«Фікотехнологія та промислове культивування грибів»

12 Дисципліна є інтегральною біологічною дисципліною, що дає змогу сформувати уявлення про шляхи використання грибів та водоростей в господарській діяльності людини, опанувати методами масового культивування водоростей та грибів для потреб харчової та фармакологічної промисловості, для вирішення проблеми збереження зникаючих видів тощо.
Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами прикладних аспектів для об'єктів, що вивчає ботаніка, зокрема основ вирощування посівного міцелію та плодових тіл грибів та використання водоростей із різних систематичних груп у найрізноманітніших галузях господарської діяльності людини.
Мета даного курсу – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь та практичних навичок за допомогою спеціалізованих приладів, інструментів та обладнання щодо способів вирощування грибів та водоростей в промислових масштабах та значення масового культивування грибів та водоростей у народному господарстві.
   
«Макроеволюція та макросистеми органічного світу» 

13 Дисципліна є базовою біологічною дисципліною, що стосується цілісного уявлення про використання методів систематики для побудови філогенетичних систем живої природи, локальних мегасистем біологічних об'єктів, в тому числі рослинних та мікологічних, висвітлює питання спорідненості систематичних груп організмів та історичні процеси, що обумовили формування сучасного біорізноманіття органічного світу. Її місце у системі інших біологічних дисциплін у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про систематизацію ботанічних об'єктів та їх збереження уцілому як матеріалу для широкого кола біологічних досліджень та сталого розвитку природи і суспільства.
   
   
   


Дисципліни, які викладаються студентам,
що навчаються за освітньою програмою
«Ландшафтний дизайн та озеленення»

 

  Освітній рівень «Бакалавр»    
   
1 семестр  
   
«Хімія з основами агрохімії»
 
1 Навчальна дисципліна «Хімія з основами агрохімії» охоплює вивчення основних хімічних понять і законів курсу загальної хімії, найважливіших питань хімії в сільському господарстві, що необхідні для розуміння процесів, які відбуваються в системі «грунт – добриво − рослина», а також для прогнозування потреб рослин в елементах живлення з метою ефективного підвищення продуктивності і забезпечення тривалої декоративності садово-паркових об’єктів. В ході вивчення дисципліни майбутні фахівці садово-паркового господарства знайомляться з сучасними агрохімічними технологіями екологічно безпечного використання мінеральних та органічних добрив для раціонального ведення лісового та садово-паркового господарства.

 

   
«Латинська мова і фахова термінологія»

2 Курс присвячено вивченню основ граматики латинської мови та розкриттю її значення для формування сучасної ботанічної термінології. Окрема увага приділена латинським назвам рослинних таксонів різного рангу.
   
3 семестр  
   
«Кольорознавство і об'ємно-просторова композиція»

5 Курс присвячений теорії та практиці використання кольорів та просторового підходу до ландшафтного проектування. У теоретичному курсі основна увага приділена питанням використання кольорів у садових просторах, засобам архітектурної композиції, елементам архітектурної композиції, типам садових просторів, особливостям їхнього проектування, та роботі з базовою площиною просторової структури. Знання, одержані на лекціях, закріплюються на практичних заняттях у ході ландшафтного проектування малого саду на присадибній ділянці.
   
«Кольороведення»

6 Курс присвячений теорії та практиці використання кольорів у ландшафтній архітектурі. У теоретичному курсі основна увага приділена теорії кольорів як засобу архітектурної композиції, питанням використання кольорів у садових просторах різного типу, підбору кольорів для елементів архітектурної композиції, системам підбору кольорів та особливостям їхнього використання у архітектурному програмному забезпеченні, зокрема, у застосунку SketchUp. Знання, одержані на лекціях, закріплюються на практичних заняттях у ході ландшафтного проектування малого саду на присадибній ділянці.
   
4 семестр  
   
«Ландшафтна графіка» 

7 Курс складається з розділів, присвячених питанням теорії та практики оформлення графічної частини проектної та робочої документації ландшафтних проектів. Розглянуто основні стандарти та норми, які регулюють створення проектної документації. Приділено значну увагу нарисній геометрії та питанням використання програми AutoCAD у ландшафтній архітектурі для приготування генеральних планів, планів посадки рослин, розбивних креслеників, складальних креслеників та креслеників деталей садових об’єктів, а також застосування AutoCAD для компіляції альбомів з проектною документацією. Детально висвітлено особливості візуалізації сцен, підготовлених у SketchUp, у різних умовах освітлення.
   
 «Нарисна геометрія» 

8 Курс складається з розділів, присвячених питанням теорії та практики оформлення графічної частини проектної та робочої документації ландшафтних проектів. Розглянуто основні стандарти та норми, які регулюють створення проектної документації. Приділено значну увагу нарисній геометрії та питанням використання програми AutoCAD у ландшафтній архітектурі для приготування генеральних планів, планів посадки рослин, розбивних креслеників, складальних креслеників та креслеників деталей садових об’єктів, а також застосування AutoCAD для компіляції альбомів з проектною документацією.
   
«Луківництво» 

9 Курс охоплює оволодіння теоретичними і практичними основами створення та утримання газонів і лучних трав з урахуванням сучасних досягнень вітчизняної і світової науки, формування практичних навичок по їх закладанню, добору видів лучних і газонних трав, норми висіву, догляду та ремонту газонів.
   
«Газонознавство» 

10 Навчальна дисципліна «Газонознавство» є дисципліною вільного вибору студента, яка охоплює оволодіння теоретичними і практичними основами створення та утримання газонів різного призначення з урахуванням сучасних досягнень вітчизняної і світової науки, формування практичних навичок по їх закладанню, добору видів і сортів газонних трав, норми висіву. догляду та ремонту газонів.
   
 «Навчальна практика з дендрології» 

11 Навчальна практика спрямована на закріплення, розширення, поглиблення, використання та доповнення теоретичних знань з анатомії, морфології, систематики та екології деревних рослин, отримань вмінь та навичок роботи з деревними рослинами, а також використанням видів і культиварів в озелененні.
   
«Навчальна практика з грунтознавства» 
12 Навчальна практика з ґрунтознавства формує у студентів уміння та навички для майбутньої наукової та практичної діяльності в галузі аграрних наук. Основними завданнями навчальної практики є: ознайомлення із методологією наукових досліджень; методами практичного польового і лабораторного дослідження різних типів ґрунтів району практики; здійснення аналізу одержаних експериментальних даних; проведення порівняльного аналізу стану грунтів урбанізованих ландшафтів та екологічно нетрансформованих територій; оцінка антропогенного навантаження на ступінь трансформації грунтів. У ході проведення практики студенти, застосовуючи сучасні методи дослідження агрохімічного стану грунтів, здійснюють лабораторний аналіз фізичних, фізико-хімічних властивостей грунту, знайомляться з заходами збереження та відтворення родючості, буферності, запобігання ерозії грунтів. У студентів формується екологічне мислення з питань збереження біорізноманіття, раціонального землекористування, охорони ґрунтів.
   
5 семестр  
   
 «Квітникарство з основами аранжування» 

13 Навчальна дисципліна «Квітникарство» формує комплексне уявлення про структуру та принципи організації квітникарських господарств, різновиди гарно квітучих та декоративно листяних рослин відкритого та закритого ґрунту, умови ґрунто-, водо- та світлозабезпечення, живлення, меліоративні заходи та сівозміни культур в розсадниках, сучасні технології вирощування, формування, стимуляції продукції квітникарського господарства
   
«Декоративне рослинництво» 

14 Навчальна дисципліна «Декоративне рослинництво» формує комплексне уявлення про структуру та принципи організації розсадників декоративних рослин, основні групи, види, різновиди та сорти декоративних рослин відкритого та закритого ґрунту, умови ґрунто-, водо- та світлозабезпечення, живлення, меліоративні заходи та сівозміни культур в розсадниках, сучасні технології вирощування.
   
«Агротехніка зеленого будівництва» 

15 Навчальна дисципліна «Агротехніка зеленого будівництва» є вибірковою дисципліною, яка формує комплексне уявлення про прийоми та заходи підготовчих робіт, загальної організації та створення й підтримання комплексів декоративних рослин (декоративно листяних, квіткових та ін.) в умовах природнього та штучного середовища.
   
«Декоративні розсадники та насінництво» 

16 Дисципліна формує комплексне уявлення про структуру та принципи організації декоративних розсадників, різновиди садивного матеріалу, ґрунти, водо- та світлозабезпечення, живлення, меліоративні заходи та сівозміни культур в розсадниках, сучасні технології розмноження, вирощування, формування, стимуляції та реалізації стандартного і великомірного садивного матеріалу.
   
«Ландшафтне проектування»
 
17 Курс присвячених питанням теорії та практики ландшафтного проектування і ознайомлює студентів з комплексом базових проектних робіт, таких як збір інформації, її аналіз, функціональне зонування, розробка генерального плану, презентація проекту. В основі курсу – практична робота над проектом благоустрою ділянки перед західним фасадом Червоного корпусу Університету. На початку курсу розглянуто основні стандарти та норми, які регулюють роботу над проектом благоустрою історичних територій, приділено увагу нормативній базі проектування місць сучасної міської забудови. Крім набуття нових знань та навичок, студенти поглиблюють вже набуті знання та навички у створенні проектної документації, використанні програм AutoCAD, SketchUp та TwiLight у роботі над проектом, використанні графічних засобів образотворчого мистецтва. У дисципліні приділено значну увагу використанню візуалізації сцен, підготовлених у SketchUp, для підвищення виразності архітектурного образу створюваного об'єкту.
   
«Проектування садово-паркових об'єктів» 

18 Курс присвячених питанням теорії та практики ландшафтного проектування і ознайомлює студентів з комплексом базових проектних робіт, таких як збір інформації, її аналіз, функціональне зонування, розробка генерального плану, презентація проекту. В основі курсу – практична робота над проектом благоустрою ділянки перед західним фасадом Червоного корпусу Університету або приватної ділянки за вибором студента. На початку курсу розглянуто основні стандарти та норми, які регулюють роботу над проектом благоустрою історичних територій, приділено увагу нормативній базі проектування місць сучасної міської забудови. Крім набуття нових знань та навичок, студенти поглиблюють вже набуті знання та навички у розробці та компіляції проектної документації, використанні програм AutoCAD, SketchUp та TwiLight у роботі над проектом, використанні графічних засобів образотворчого мистецтва. У дисципліні приділено значну увагу застосуванню процесу візуалізації сцен, підготовлених у SketchUp, для доопрацювання проекту з метою підвищення виразності архітектурного образу створюваного об'єкту.
   
 «Основи містобудування» 

19 Навчальна дисципліна «Основи містобудування» складає теоретичну основу сукупності знань та вмінь, котрі формують необхідну інформативну базу майбутнього фахівця. Виклад даної дисципліни передбачає забезпечення студентів певною системою знань щодо генези архітектурних форм та містобудівних процесів, а також навиків та методів аналізу їх конструктивних і композиційних особливостей.
   
 «Історія архітектури та містобудування» 

20 Метою курсу є здобуття студентами знань з історії світового та вітчизняного мистецтва, архітектури та містобудування, опанування методами аналізу історичних пам'яток. Відповідно до сформульованої мети найважливішими при вивченні даного блоку дисциплін є визначення композиційних особливостей певних типів будівель і споруд у різні історичні періоди, виявлення закономірностей архітектурно-художньої виразності пам’яток архітектури та мистецтва, розпізнавання художніх стилів в архітектурі та мистецтві, визначення особливостей планування історичних населених міст, стильових ознак, композиційної, архітектурної та образної структури їх забудови, виділення загальних стильових ознак серед пам’яток різних культур та історичних періодів.
   
«Історія української державності»

21 Висвітлення основних етапів становлення української державності. Аналіз політичних, економічних, соціальних, релігійних, культурних явищ та процесів, котрі як сприяли побудові української державності, так і були факторами її втрати. Визначення їх обумовленості та причинно-наслідкового контексту. Виявлення особливостей державотворчих процесів на певних етапах вітчизняної історії. Розгляд вітчизняних державотворчих процесів у контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.
   
«Історія цивілізацій»

22 Висвітлення розвитку всесвітньої історії від давнини до наших днів. Виокремлення загальних тенденцій розвитку людства, розкриття специфіки їх впливу на буття людини в локальних цивілізаціях, які існували й існують на Землі. Виявлення провідних факторів, що зумовлюють цивілізаційні процеси на сучасному етапі, а також їх впливи на поступ світового співтовариства, Європи, України.
   
«Етнополітика»

23 Формування уявлення про етнополітику як феномен суспільного життя та його відображення в науковій царині. Висвітлення історії зародження та розвитку етнополітичної думки. Розгляд етнополітичних процесів на українських землях в історичній ретроспективі у хронологічному вимірі, шляхом аналізу закономірностей і тенденцій перебігу етнополітичних процесів на українських теренах від давніх часів до сьогодення, та через призму дослідження їх регіональної специфіки, обумовленої особливостями історичного розвитку окремих земель. Виявлення особливостей державної етнонаціональної політики в незалежній Україні
   
«Етика та естетика»

24 Навчальна дисципліна надає цілісне розуміння процесів в етико-естетичному та художньому вимірах сучасного суспільства, основну проблематику, дослідницькі підходи та методологію вивчення. Формує розуміння естетичної творчості та культури як унікальних форм фіксації індивідуального досвіду олюднення світу. Розкриває закономірності розвитку, виникнення та становлення моральної свідомості, основні моральні цінності, а також вміння використовувати їх у вирішенні конкретних аналітичних і дослідницьких завдань щодо моральних колізій, еколого-естетичних проблем, що виникають в сучасних архітектурно-ландшафтних практиках, надаючи неупереджену експертну оцінку досліджуваним явищам.
   
«Визначні інтелектуали світу»

25 Висвітлення ролі видатних діячів у розвитку всесвітньої історії від давнини до наших днів. Виокремлення загальних тенденцій розвитку людства, розкриття специфіки впливу видатних діячів на буття людини в локальних цивілізаціях, які існували й існують на Землі.
   
«Релігієзнавство»

26 Курс «Релігієзнавство» надає студентам можливість розуміти сутність феномену релігії і застосовувати знання про релігійні організації України та світу на практиці. А також вміння дотримуватись принципів об’єктивності, позаконфесійності, толерантності під час висвітлення питань та проблем у сфері релігії; здійснювати критичний аналіз подій та тенденцій у релігійному середовищі України і світу; розуміти та використовувати знання про релігійні організації України та їхні зв’язки в практичній діяльності.
Основна мета засвоєння курсу – сформувати у студентів знання про сутність і природу релігії, її структуру і зміст, закономірності виникнення та розвитку, її важливої соціальної функції та особливого місця в історії та духовному житті людства.
   
6 семестр  
   
«Ландшафтна архітектура»

27 Навчальна дисципліна складається з інформації про критерії оцінки естетичної привабливості території для створення садово-паркових об’єктів, принципи та методики розробки об’ємно-просторових рішень територій садово-паркових об’єктів, методи створення штучних привабливих ландшафтів на об’єктах озеленення. Вивчення дисципліни закладає основу для використання у садово-парковому господарстві країни прогресивних технологій проектування садово-паркових об’єктів різних масштабів та призначення на основі досягнень ландшафтного дизайну.
   
«Ландшафтний дизайн»

28 Дисципліна базується на інформації про критерії оцінки естетичної привабливості території для створення садово-паркових об'єктів, методи створення штучних привабливих ландшафтів на об'єктах озеленення, принципи та методики розробки об'ємно-просторових рішень територій садово-паркових об'єктів різних масштабів та призначення на основі досягнень ландшафтного дизайну.
   
«Фітодизайн закритого середовища»

29 Вибіркова дисципліна «Фітодизайн закритого середовища» вивчає сучасні прийоми озеленення населених місць та інтер’єрів, створення ескізних проектів, основи проектування рослинних композицій в ландшафтному дизайні та фітодизайні приміщень. Розглядаються наукові основи озеленення територій культурно-побутових, адміністративних і громадських установ та особливості фітодизайну різних типів інтер’єрів (готелів, ресторанів, офісних приміщень, спортзалів, дитячих закладів). Вивчаються сучасні модні напрямки озеленення (вертикальні живі композиції, стрінггардени, міні сади, сади на підвіконні, рутарії, флораріуми, палюдаріуми) та можливості озеленення, як засобу компенсації екологічного дискомфорту у техногенному середовищі та засобу оптимізації функціонального режиму приміщення. Висвітлюються питання концепції розвитку та технології екодизайну.
   
 «Озеленення інтер'єрів» 

30 Вибіркова дисципліна «Озеленення інтер’єрів» вивчає сучасні тенденції озеленення різних типів інтер’єрів (бізнес-центрів, готельних комплексів, ресторанів, офісних приміщень, будинків, спортивних, оздоровчих та дитячих закладів). Представлені класичні та новітні методи та напрямки озеленення інтер’єрів (горщикові композиції, вертикальні живі композиції, штучні та змішані композиції, стрінггардени, міні сади, сади на підвіконні, тераріуми, флораріуми, рутарії). Наводяться способи озеленення приміщень з різним кліматичним режимом та правила підбору рослин з урахуванням їхньої придатності до особливостей інтер’єру. Вивчаються основи проектування, створення та розміщення рослинних композицій в приміщеннях різного типу. Показано можливості озеленення - як способу зонування та візуальної оптимізації розмірів приміщення. Висвітлені питання кольористики в озелененні. Представлені сучасні модні тенденції та принципи озеленення дахів, мансард, зимових садів. Висвітлюються питання створення ландшафтної композиції – як імітації природного простору.
   
 «Садово-паркові композиції»
 
31 Дисципліна базується на інформації про критерії оцінки естетичної привабливості території для створення садово-паркових об'єктів, принципи та методики розробки об'ємно-просторових рішень територій садово-паркових об'єктів, методи створення штучних привабливих ландшафтів на об'єктах озеленення. Вивчення дисципліни закладає основу для використання у садово-парковому господарстві країни прогресивних технологій проектування садово-паркових об’єктів різних масштабів та призначення на основі досягнень ландшафтного дизайну.
   
«Композиції в біогенних ландшафтах»

32  Предметом вивчення навчальної дисципліни «Композиції в біогенних ландшафтах» є перелік правил та прийомів, засобів вираження і гармонізації об’єктів і простору, які відповідають певним законам краси та історично сформованим вимогам до композиційного планування садово-паркових об’єктів. Метою викладання дисципліни є створення необмежених можливостей для фахового та творчого розвитку студентів, формування їх естетичного смаку і художніх потреб, використання мистецьких засобів та творчого підходу при проектуванні об’єктів садово-паркового будівництва та ландшафтної архітектури.
Основними завдання дисципліни є підготовка студентів до творчого використання законів композиції при проектуванні ландшафтних об’єктів; формування знань щодо видів композиції та засобів гармонізації; опанування знань щодо використання природних компонентів – рельєфу, води, рослинності у формуванні цілісного сприйняття садово- паркової композиції; освоєння теоретичних та практичних навичок роботи у плануванні ландшафтних композицій.
   
«Природоохоронне законодавство»

33 Основним напрямком курсу «Природоохоронне законодавство» є з’ясування основних механізмів реалізації та захисту конституційних екологічних прав на безпечне для життя та здоров’я довкілля та на відшкодування заподіяної порушенням цього права шкоди, інших екологічних прав громадян, отримання практичних вмінь та навичок застосування відповідного законодавства у реальній практичній діяльності.
Метою вивчення дисципліни є засвоєння студентами основоположних знань в сфері природоохоронного законодавства та екологічного права. Завданням дисципліни є сприяння формуванню сучасного фахівця садово-паркового господарства, який володітиме знаннями щодо використання та відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і може забезпечити режим законності щодо сталого розвитку у своїй професійній діяльності. Вивчення цієї дисципліни сприятиме максимально ефективному використанню своїх знань на практиці та підвищенню свого професійного рівня, що сприятиме забезпеченню екологічно ефективної та раціональної діяльності.
   
«Маркетинг»

34 В межах дисципліни студенти знайомляться з основними поняттями та складовими комплексами маркетингу та маркетингового середовища. Розглядаються основні етапи розвитку концепції маркетингу, принципи маркетингу, класифікація видів маркетингу, основні види маркетингу за характером попиту на товар (конверсійний, стимулюючий, розвиваючий маркетинг, ремаркетинг, синхромаркетинг, підтримуючий маркетинг, контрмаркетинг) та їх інструментарій. Вивчається система маркетингових досліджень та маркетингової інформації, а також маркетингова товарна політика.
   
«Економіка галузевих ринків»

35 Метою навчальної дисципліни є засвоєння знань з теорії розвитку галузевих ринків, функціонування фірм в умовах недосконалої конкуренції, аналізу ефективності державної галузевої та антимонопольної політики. Дисципліна спрямована на формування навичок та вмінь аналізувати ефективність державного регулювання розвитку галузевих ринків. В межах дисципліни студенти ознайомляться з основними проблемами і методами дослідження функціонування галузевих структур і поведінки фірм, навчаться аналізувати конкретні прикладні економічні задачі, зокрема, щодо оцінки ступеню вертикальної інтегрованості галузі, наявності цінової змови, ознак природної монополії.
   
«Менеджмент»

36 В межах дисципліни розглядаються теоретичні засади та прикладні аспекти менеджменту у садово-парковому господарстві. Студенти знайомляться з поняттями і сутністю менеджменту в садово-парковому господарстві; основами теорії прийняття рішень; сутністю та класифікацією управлінських рішень; факторами, які впливають на процес прийняття рішень; загальними функціями менеджменту та їх реалізацією в садово-парковому господарстві; принципами та методами менеджменту; основами управління конфліктів на підприємствах садово-паркового господарства.
   
«Кошторисна справа»

37 Навчальна дисципліна спрямована на розвиток уявлення та формування навичок визначення кошторисної вартості садово-паркових об’єктів. Студенти ознайомляться з порядком розроблення, структурою та змістом основних кошторисних документів.
   
«Бізнес-планування»

38 В процесі курсу вивчаються теоретичні та прикладні аспекти розробки бізнес-планів, аналізується методичний інструментарій розробки маркетингового, виробничого, організаційного та фінансового обґрунтування доцільності реалізації підприємницьких проектів.
Розглядаються такі основні теми: технологія розробки бізнес-плану; сучасні методики розробки бізнес-плану; аналіз беззбитковості проекту; планування обсягів та оцінка ефективності інвестицій; маркетингова програма бізнес-плану; моделювання грошових потоків при розробці проекту.
Метою дисципліни “Бізнес-планування” є формування у студентів комплексу професійних знань із теоретичних та практичних засад бізнес-планування.
   
«Економіка підприємства»

39 Навчальна дисципліна «Економіка підприємства» направлена на розвиток знань з прикладної економіки, зокрема, методів раціональної організації і управління об’єктами садово-паркового господарства з метою підвищення ефективності функціонування підприємства в умовах ринкової економіки. Студенти ознайомляться з формами прояву об'єктивних економічних законів в галузі садово-паркового господарства, підприємствах різних форм власності, формами організації і тенденціями розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, економічними методами управління підприємствами; навчаться
розробляти заходи з підвищення ефективності і якості роботи підприємства, ефективно використовувати економічні важелі, такі як ціна, прибуток, матеріальне заохочення.
   
«Навчальна практика з квітникарства та озеленення населених місць»

40 Навчальна практика з квітникарства та озеленення населених місць має на меті закріплення, поглиблення та удосконалення знань, отриманих студентами під час вивчення спеціальних дисциплін, оволодіння ними базовими навичками та вміннями застосування на практиці методів з квітникарства та озеленення населених місць, а саме методів вирощування та розмноження декоративних рослин, методів захисту рослин від шкідників та патогенів, методів підбору рослин та розташування рослинних композицій в приміщеннях різного типу, методів проектування територій та приміщень та створення рослинних композицій, здійснення практичних робіт, розвиток у студентів здібності самостійного здійснення діяльності, пов'язаної з пошуком наукової інформації на основі застосування сучасних інформаційних технологій.
Навчальна практика має надати студентам необхідного обсягу знань у галузі квітникарства та озеленення різних типів територій (парків, скверів, баз відпочинку, санаторіїв, дитячих закладів, спортивних комплексів) та приміщень (готелів, ресторанів, офісів, зимових садів, будинків, дитячих закладів тощо), підготувати їх до самостійного виконання фахової діяльності. Оволодіння сучасними методами озеленення має сприяти розвиткові раціонального творчого мислення, оптимальній організації наукової творчості в умовах практичної діяльності.
   
«Виробнича фахова практика з садово-паркових об'єктів»

41  Метою виробничої практики є закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів, отриманих в ході лекційних і практичних занять під час практичної роботи на підприємствах садово-паркового господарства; ознайомлення з особливостями роботи на садово-паркових об’єктах та в розсадниках; набуття практичних професійних навичок у процесі ландшафтного будівництва і обслуговування садово-паркових об’єктів.
Завдання практичної підготовки визначаються типовими задачами діяльності (професійної, соціально-виробничої) та вмінь, що забезпечують їх виконання, у рамках виробничих функцій, під якими розуміють сукупність посадових обов’язків, які виконує фахівець відповідно до обійманої посади. Набуття професійних практичних навичок висококваліфікованого фахівця можливе лише за умов безпосередньої його участі у виробничих процесах на базі підприємств садово-паркового господарства різного типу і різних форм власності та підрозділів науково-дослідних установ.
   
7 семестр
 
   
«Гідротехнічні споруди садів і парків» 

42  Метою вивчення дисципліни «Гідротехнічні споруди садів і парків» є професійна підготовка фахівців садово-паркового господарства з питань організації робіт по створенню та експлуатації гідротехнічних споруд садово-паркових об'єктів.
Знання отримані при вивченні даної дисципліни необхідні як для створення систем осушення чи зрошення території, так і для створення декоративних гідротехнічних споруд: фонтанів, декоративних ставків, водоспадів на об’єктах озеленення загального і обмеженого користування, спеціального призначення, а також на об’єктах приватних ділянок, розсадниках, садових центрах.
Основними завданнями навчальної дисципліни є отримання студентами знань і навичок з проектування і створення гідротехнічних споруд на об’єктах озеленення різного призначення і різного рівня складності.
   
«Рекреаційне лісівництво та лісопарки» 

43 Дисципліна «Рекреаційне лісівництво та лісопарки” є складовою циклу вільного вибору студента. Під час вивчення спецкурсу студенти знайомляться з питаннями, які являють собою теоретичну та практичну основу ведення господарства в лісах рекреаційного призначення. Студенти набувають теоретичних знань і практичних умінь із ведення лісового господарства у рекреаційно-оздоровчих лісах, поліпшення їх естетичних, декоративних, санітарно-гігієнічних властивостей та підвищення стійкості до рекреаційних навантажень.
   
«Інженерне обладнання садово-паркових об'єктів»

44 Дисципліна висвітлює вплив різних природних та антропогенних факторів на процеси метаболізму рослин, шляхи надходження цих речовин в організм людини, їх дію на фізіологічні процеси людського організму та дає змогу зрозуміти як за допомогою збалансованого раціонального харчування забезпечувати профілактику захворювань в умовах антропогенного забруднення. Під час вивчення дисципліни студенти знайомляться з альтернативними методами вирощування екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, оптимальними агротехнічними прийомами при вирощуванні рослин в умовах закритого та відкритого ґрунту для зменшення накопичення ними токсичних і канцерогенних речовин; вчаться підбирати рослинні продукти, враховуючи їх харчову та біологічну цінність для профілактики захворювань.
   
«Формування рекреаційного ландшафту та курортологія» 

45 Під час вивчення спецкурсу студенти знайомляться з питаннями, які являють собою теоретичну та практичну основу ведення господарства в лісах рекреаційного призначення. Студенти набувають теоретичних знань і практичних умінь із ведення лісового господарства у рекреаційно-оздоровчих лісах, поліпшення їх естетичних, декоративних, санітарно-гігієнічних властивостей та підвищення стійкості до рекреаційних навантажень. Курортологія вивчає основні природні лікувальні фактори (кліматичні, ландшафтні, гідромінеральні та ін.), їх дію на організм і методи застосування з лікувально-профілактичними цілями, а також характеризує курортно-рекреаційну мережу установ і підприємств країни, регіону. Особливістю дисципліни є її прикладний характер у багатьох галузях виробництва, необхідність враховувати природно-антропогенні ландшафтні чинники в питаннях прогнозування та моделювання екологічних процесів ландшафтної оболонки Землі, раціонального використання і оптимізації природно-територіальних комплексів.
   
8 семестр  
   
«Захист зелених насаджень»

46 В курсі розглядаються сучасні засоби та методи захисту об'єктів садово-паркового господарства від шкідників і хвороб, екологічно-безпечні для довкілля способи і засоби контролю за розвитком збудників хвороб і шкідників зелених насаджень, класифікація хімічних засобів захисту зелених насаджень, способи їх проникнення в організм рослини. Висвітлюються правила організації роботи по захисту зелених насаджень на об'єктах садово-паркового господарства; правила і санітарні норми зберігання, застосування, транспортування пестицидів і агрохімікатів; заходи зовнішнього і внутрішнього карантину, показано зростання значення біологічного та біотехнологічного методів захисту об'єктів садово-паркового господарства від шкідників і хвороб. Розглядається правове регулювання захисту рослин.
   
«Моніторинг та облік садово-паркових об'єктів»

47 Навчальна дисципліна «Моніторинг та облік садово-паркових об’єктів» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує у студентів теоретичні й практичні навики з питань моніторингу та експлуатації садово-паркових об’єктів, агротехніки створення декоративних насаджень і догляду за ними в містах та інших населених пунктах України.
   
«Захист лісових та садово-паркових об'єктів» 

48 В курсі розглядаються сучасні засоби та методи захисту об'єктів лісового і садово-паркового господарства від шкідників і хвороб, екологічно-безпечні для довкілля способи і засоби контролю за розвитком збудників хвороб і шкідників лісових і садово-паркових об’єктів, класифікація хімічних засобів захисту лісових і садово-паркових об’єктів, способи їх проникнення в організм рослини. Висвітлюються правила організації роботи по захисту зелених насаджень на об'єктах лісового і садово-паркового господарства; правила і санітарні норми зберігання, застосування, транспортування пестицидів і агрохімікатів; заходи зовнішнього і внутрішнього карантину, показано зростання значення біологічного та біотехнологічного методів захисту лісових і садово-паркових об’єктів від шкідників і хвороб. Розглядається правове регулювання захисту рослин.
   
«Інвентаризація та експлуатація садово-паркових об'єктів»

49 Навчальна дисципліна «Інвентаризація і експлуатація садово-паркових об'єктів» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує у студентів теоретичні й практичні навики з питань інвентаризації та експлуатації садово-паркових об’єктів, агротехніки створення декоративних насаджень і догляду за ними в містах та інших населених пунктах України.
   
 «Топіарне мистецтво і основи композиції» 

50 Навчальна дисципліна «Топіарне мистецтво і основи композицій» формує теоретичні та практичні знання про асортимент деревних рослин придатних для стрижки, способи їх формування, технологію вирощування, створення штучних форм деревних декоративних рослин та догляд за ними у насадженнях.
   
«Декоративне садівництво та паркознавство»
 
51 Навчальна дисципліна «Декоративне садівництво та паркознавство» формує теоретичні та практичні знання про асортимент деревних рослин придатних для декоративного садівництва, способи їх формування, технологію вирощування, створення штучних форм деревних декоративних рослин та догляд за ними у насадженнях.
   
«Інтродукція садово-паркових об'єктів»

52 Дисципліна формує комплексне уявлення про механізми інтродукційних процесів пов’язані з адаптацією, акліматизацією, реінтродукцією різних видів рослин; формує вміння з комплексної оцінки успішності інтродукційних процесів зумовлених глобальними кліматичними змінами та специфікою ландшафтного дизайну. Формує розуміння глобальної функції ботанічних садів, як центрів інтродукції та акліматизації рослин, в збереженні біорізноманіття на Землі за умов глобальних кліматичних змін. Розглядає питання агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатація компонентів садово-паркових об’єктів, формування комфортних для людини умов існування, рекреаційного та мікрокліматичного забезпечення. Формує уміння застосовувати знання з пристосувальних механізмів, адаптаційних реакцій, екологічних і морфобіологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач та глобальних кліматоформуючих процесів за участю рослин.
   
«Адаптація декоративних рослин»

53 Дисципліна спрямована на набуття умінь застосовувати знання та розуміння адаптаційних процесів декоративних рослин, технології формування об’єктів садово-паркового господарства для розв'язання екологічних задач. Дисципліна формує уміння застосовувати знання з пристосувальних механізмів, адаптаційних реакцій, екологічних і морфобіологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач та глобальних кліматоформуючих процесів за участю рослин.
   
   
   


Дисципліни, які викладаються студентам,
що навчаються за освітньою програмою
«Ландшафтний дизайн урбанізованого середовища»

 

  Освітній рівень «Магістр»    
   
2 семестр  
   
«Фітооптимізація антропогенно змінених ландшафтів»  
 
1 Викладання даної дисципліни спрямовано на формування у студентів системи знань та умінь щодо оптимізації ландшафтів антропогенного походження, підбору та використання рослин для озеленення територій антропогенно змінених ландшафтів з врахуванням біоекологічних особливостей рослин.
Розглядаються сучасні тенденції в системі рекультивації, фітомеліорації, озелененні ландшафтів антропогенного походження різного функціонального призначення для поліпшення їх стану та відновлення.

 

   
«Формування міського ландшафтного простору для здорового та комфортного життя людини»

2 Викладання даної дисципліни спрямовано на формування у студентів системи знань та умінь щодо формування міського ландшафтного простору, організації просторового середовища за допомогою природного матеріалу, підбору та використання рослин для озеленення з врахуванням їх біоекологічних особливостей та створення комфортного середовища для життєдіяльності людини. Розглядаються історія ландшафтного мистецтва та сучасні принципи озеленення міст і тенденції ландшафтної архітектури, основні принципи композиції пейзажів садово-паркових об'єктів.
   
«Специфіка використання рослин в озелененні урбосередовищ різного функціонального призначення»

3 Викладання даної дисципліни спрямовано на формування у студентів системи знань та умінь щодо підбору та використання рослин для озеленення урбосередовищ різного функціонального призначення з врахуванням особливостей взаємодії рослин та їх кліматоформуючої здатності. Розглядаються специфіка урбосередовищ різного функціонального призначення, сучасні тенденції в системі їх озеленення та заходи щодо поліпшення їх стану та відновлення.
Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з основ озеленення урбосередовищ різного функціонального призначення.
   
«Вертикальне озеленення урбанізованих ландшафтів»

4 Викладання даної дисципліни спрямовано на формування у студентів системи знань та умінь щодо підбору та використання рослин для вертикального озеленення урбанізованих ландшафтів з врахуванням особливостей взаємодії рослин та їх кліматоформуючої здатності. Розглядаються особливості озеленення висотних будівель та специфіка озеленення дахів; особлива увага відводиться специфіці урбанізованих ландшафтів та сучасним тенденціям в системі їх озеленення.
   
   
«Особливості взаємодії рослин в урбанізованих ландшафтах»

5 «Особливості взаємодії рослин в урбанізованих ландшафтах» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про: особливості колообігу фізіологічно активних речовин, що відіграють роль регулятора внутрішніх і зовнішніх взаємовідношень, поновлення, розвитку й зміни рослинного покриву за умов урбанізації; хімічну природу виділень та дифузатів, біологічне значення фітогенних органічних речовин в атмосфері; фітонцидну активність рослин, фізіологічну дію летких виділень; механізми і особливості гетеротрофного живлення рослин як передумови алелопатичної дії, значення мікроорганізмів у алелопатії вищих рослин; передумови для участі алелопатії у озелененні урболандшафтів. У ході вивчення дисципліни студент знайомиться з особливостями алелопатичних взаємодій між рослинами в урбанізованих ландшафтах, набувають практичних навичок визначення основних групи фізіологічно активних речовин, що беруть участь у хімічній взаємодії між рослинами, знайомляться з механізмами їх надходження у рослини, поглинання коренями, транспортування через клітинні мембрани, досліджують стійкість рослин до їх дії, аналізують алелопатичний потенціал окремих видів декоративних рослин з метою їх практичного використання у озелененні за умов урбанізації.
   
«Специфіка кореневого живлення рослин в урбанізованих ландшафтах»

6 «Специфіка кореневого живлення рослин в урбанізованих ландшафтах» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про: особливості будови та функції кореневої системи рослин, фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро- та мікроелементів, особливості колообігу фізіологічно активних речовин, що відіграють роль алелопатично активних агентів, фізіологічні особливості живлення рослин за умов урбанізації. Дисципліна формує комплексне уявлення про живлення рослин в системі «грунт-рослина»: склад, властивості мінеральної, органічної складової ґрунтів, значення мікроорганізмів у живленні рослин. Здійснюється аналіз впливу урбанізації на процеси ґрунтоутворення, живлення рослин, поновлення, розвитку й сукцесійні зміни рослинного покриву. У ході вивчення дисципліни студенти набуваються практичних навичок фізико-хімічного аналізу зразків ґрунту, вмісту основних елементів живлення рослин, проведення діагностики живлення рослин за умов нестачі макро- та мікроелементів, формується екологічне мислення з питань збереження біорізноманіття, раціонального природокористування, охорони ґрунтів, необхідності озеленення урболандшафтів.
   
«Адаптивні стратегії рослин в мікрокліматичних просторах ландшафтів»

7 Навчальна дисципліна формує фундаментальні знання щодо мікрокліматичних територій урболандшафтів та специфіки озеленення їх на основі підбору різноадаптованих видів та сортів рослин. Аналізує механізми формування кліматофрмуючої здатності рослин для практичного використання в озелененні урболандшафтів за умовах глобальних кліматичних змін. Формує комплексне уявлення про: фізіологічні процеси за дії стресових ситуацій; адаптацію й гомеостаз рослинного організму як прояви адаптаційного синдрому; специфіку формування реакції відповіді рослин на дію парникових газів, «шкідливого озону» та «островів тепла» в урболандшафтах. Пояснює поняття глобалізації рослинного царства в умовах кліматичних змін на основі специфіки розподілу видів, невілювання біорізноманіття за рахунок розповсюдження адаптованих видів та неспецифічних реакцій рослин при формуванні сталих урбосистем.
   
«Кліматоформуюча здатність рослин в урболандшафтах»

8 Навчальна дисципліна спрямована на розвиток уявлення про те, як рослинність впливає на клімат планети, та їх інтерпретацію у моделі кліматичних просторів мегаполісів, малих населених пунктів, заміських територій, парків, скверів, рекреаційних територій. Метою дисципліни є формування фундаментальних знань щодо мікрокліматичних територій урболандшафтів, зумовлених утворенням «островів тепла», «шкідливого озону» та пристосуванням до цих умов рослин різних видів завдяки фізіологічним процесам водообміну, фотосинтетичної активності, посухо-, холодо-, жаростійкості, тощо. В межах дисципліни студенти розширять свої знання щодо адаптивних стратегій рослин в умовах глобальних кліматичних змін для практичного використання в озеленені урботериторій.
   
«Регулятори росту і засоби захисту рослин в умовах урбосередовища»  

9 Навчальна дисципліна «Регулятори росту і засоби захисту рослин в умовах урбосередовища» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про: фітогормони, як ендогенні регулятори росту та розвитку рослинного організму; особливості впливу природних та штучних стимуляторів та інгібіторів гормональної природи на фізіологічні реакції рослин, їх здатність пристосовуватися до змін довкілля; класифікація та застосування засобів захисту рослин в умовах урбанізованих ландшафтів.
   
«Екологічна безпека засобів захисту рослин та регулятори росту в умовах урбосередовища»

10 Навчальна дисципліна «Екологічна безпека засобів захисту рослин та регулятори росту в умовах урбосередовища» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про: сучасні засоби захисту рослин (ад’юванти, протруйники, інсектициди, акарициди, фунгіциди, інокулянти та ін.), класифікацію, заходи безпеки в урбанізованому середовищі; ендогенні регулятори росту та розвитку рослинного організму; особливості впливу природних та штучних стимуляторів та інгібіторів гормональної природи на фізіологічні реакції рослин, їх здатність пристосовуватися до змін довкілля.
   

Наші контакти

Ми знаходимось за адресою:
Україна, 03022, м. Київ-022,
проспект Академіка Глушкова 2
Станція метро Виставковий центр

Приймальня директора:
Кімната №307
E-mail: biomed@knu.ua
Телефон/Факс: +38044 521-35-98

Поштова та юридична адреса:
Україна, 01601, місто Київ-601,
вул. Володимирська, 64/13
ННЦ "Інститут біології та медицини"

Надіслати повідомлення

Повідомити про помилку

Якщо ви помітили помилку на сторінці, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

Посилання на інші ресурси

Енциклопедія університету
Рада Молодих Вчених
Наші фотогалереї на GoogleDisk

 

Ми у соцмережах

loader
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
лапароскопия паховой грыжи
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
лапароскопия паховой грыжи