НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ"

 

Kafedra biologii roslyn LOGOБіологія рослин – наука ХХI століття. Стрімкий розвиток різних розділів науки про рослини, сучасні тенденції інтеграції класичних  напрямів фітофізіології та ботаніки з новітніми методами молекулярної та клітинної біології, біотехнології, системної та еволюційної біології рослин, а також прикладного  напряму з ландшафтного дизайну та садово-паркової архітектури,  обумовили  необхідність створення   у  2017 р. кафедри  «Біології рослин», як структурного підрозділу  ННЦ «Інститут біології та медицини». Вона  сформована на базі найстаріших кафедр Київського національного університету імені Тараса Шевченка  - ботаніки і фізіології та екології рослин, з відповідним успадкуванням майже 200 річного досвіду з підготовки висококваліфікованих фахівців з даних спеціальностей.

Генезис біології рослин тісно поєднаний насамперед, з кафедрою ботаніки заснованої  в 1834 р. у складі філософськогоМихайло Олександрович Максимович факультету  університету Св. Володимира. Водночас це є й початок  історії Київського університету, оскільки першим  ректором  був призначений Михайло Олександрович Максимович - професор кафедри ботаніки Московського університету. У Києві він очолив кафедру російської словесності, оскільки знав, що ще за півроку до офіційного відкриття університету  (1834 р.) посада завідувача кафедри ботаніки вже була Віллібальд Готлібович Бессерзапропонована ботаніку з європейським ім'ям – Віллібальду Готлібовичу Бессеру. Водночас з В.Г. Бессером на кафедрі ботаніки органологію та фізіологію рослин  викладав доктор філософії П.Я. Корноух-Троїцький. В основі їх лекцій були праця «О системах растительного царства» (1823 р.) та підручники першого ректора Київського університету Св.Володимира М.О. Максимовича «Основания ботаники. Органология» (1828 р.), «Систематика растений» (1831 р.), в яких розглядалась фізіологічна роль клітин та поняття обміну речовин.  

Пізніше на кафедрі ботаніки працювали Р.Е. Трауфеттер, О.С.Рогович, І.Ф.Шмальгаузен та Я.Я. Вальц, який започаткував новий напрямок – ботаніку нижчихТраутфеттер Ернест Рудольф Ернестович рослин. Згідно з Університетським  статутом від 18 червня 1863 р. на фізико-математичному факультеті діяла  кафедра ботаніки з відділеннями - «Морфологія і систематика рослин» та « Анатомія і фізіологія рослин». В 1866-1873 рр. курс  анатомії і фізіології рослин вів І.Г. Борщов, який досліджував фізико-хімічні властивості клітини.  Впродовж 1873-1898 рр. ці курси читав Й.В. Баранецький, який заснував першу фізіологічну лабораторію і по праву вважається основоположником  фізіології рослин в Україні. З моменту створення її назва звучала як "Кафедра ботаніки" (1834-1894 рр.).  Рогович Опанас Семенович

За довгу історію свого існування кафедра неодноразово реорганізовувалася, перейменовувалася та народжувала нові кафедри і підрозділи університету. Перша реорганізація відбулась у 1894 р. – на її базі створено кафедру "Морфології та систематики" (завідувач – академік С. Г. Навашин) і "Анатомії та фізіології рослин" яку впродовж 16 років очолював К.А. Пурієвич. Він обладнав найкращу в колишній Росії фітофізіологічну лабораторію, виконав ряд оригінальних досліджень з фізіології проростання насіння, дихання та фотосинтезу. Впродовж 1906-1933 рр. на кафедрі працював вчений із світовим ім’ям академік М.Г. Холодний, який провів блискучі дослідження з фітогормонології, екології рослин,Холодний Микола Григорович мікробіології. В 1933 р. на базі кафедри відкрито кафедру мікробіології на чолі з М.Г. Холодним, тоді як кафедру фізіології та біохімії рослин очолив О.М. Льовшин. Саме він  запропонував оригінальну гіпотезу процесу фотосинтезу, розширив уявлення про водний режим рослин. С.Г. Навашин за час роботи на кафедрі (1894-1914 рр.) сформував широко відому цитолого-ембріологічну школу (В.В. Фінн, М.В. Цінгер, Г.А. Левитський, Йосип Всильович БаранецькийЯ.С. Модилевський та ін), а відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин на прикладі  Lilium martagon та  Fritilaria tenella  влітку 1898 р. принесло світову славу Київському університету.

Впродовж буремних переломних  років 1914-1930 рр.  кафедру та і всю ботанічну науку того періоду очолював  О.В. Фомін , який створив  широко відому наукову ботанічну школу систематиків та флористів нижчих і вищих рослин  (Д.К. Зеров, О.В. Топачевський, О.М. Окснер, П.Ф. Оксіюк, О.Л. Липа та ін.).

Друга реорганізація відбулась в 1933 р. Кафедра морфології й систематики була розділена на кафедру морфології й систематики квіткових рослин (В.В. Фінн)  та кафедру систематики й морфології спорових рослин (академік Д.К. Зеров), які згодом мали назву кафедри вищих рослин і нижчих рослинШмальгаузен Іван Федорович відповідно.

В повоєнний період в січні 1944 р. знову відбулась реорганізація ботанічних кафедр, унаслідок якої були створені кафедри систематики вищих рослин (М.Г. Попов), морфології та анатомії рослин (А.С. Лазаренко), систематики нижчих рослин (Д.К. Зеров) та мікології і фітопатології (Фінн Володимир Вільгельмович (Васильович)С.Ф. Морочковський).  Академік Д.К. Зеров – очолював  кафедру нижчих рослин впродовж 1933-1957 рр. Як фітоценолог, флорогенетик, бріолог, він також вивчав флору різних регіонів України.  Як завідувач кафедри, він зумів зібрати  ціле сузір’я видатних вчених: О.В. Топачевський – видатний альголог; А.М. Окснер – ліхенолог зі світовим визнанням; С.Ф. Морочковський – видатний міколог та фітопатолог, член-кореспондент АН УРСР В.П. Муравйов. Через надмірну завантаженість  в 1956 р. Д.К. Зеров передає завідування  кафедрою академіку О.В. Топачевському. Основний напрямок його досліджень – морфологія, систематика і філогенія водоростей, а також гідробіологія. В 1959 р. його обирають директором Інституту гідробіології, а кафедру очолює міколог-фітопатолог доцент З.Г. Лавітська, яка керувала нею до 1971 р. В 1972 р. кафедру очолила Н.П. Масюк. На кафедру було запрошено фізіологів та біохіміків  рослин - М.М. Мусієнка (1971-1974 рр.), В.І.  Миронюка (1973 р.), Є.А. Кузьменка (1974 р.), альголога І.Ю. Костикова (1984 р.). Ними було  започаткувано  новий напрямок – систематичні, фізіолого-біохімічні та прикладніМодилевський Яків Самуїлович Левитський Григорій Андрійовичфункціонально-морфологічні й хемотаксономічні дослідження нижчих рослин. На жаль, кафедра морфології та анатомії рослин проіснувала лише рік. Кафедру розформовують. Курс морфології рослин передають кафедрі систематики вищих рослин, тоді як  анатомію рослин передають кафедрі фізіології та біохімії рослин.

Вже в 1948 р. кафедру очолив О.Л. Липа, який керував нею впродовж наступних 30 років. Під його керівництвом проведено фундаментальні дослідження в галузі дендрології, геоботаніки та ресурсознавства. В 1978 р. кафедру очолив В.І. Чопик, який став одним з засновників національної хорологічної школи. Професор В.І. Чопик працював на цій посаді до об’єднання обох ботанічних кафедр в 1985 р. в  кафедру ботаніки, яку впродовж наступних шести років керує О. Лаптєв (1985-1991 рр.) Під його керівництвом розроблено еколого-біологічні основи створення дернового покриття, культури газонів, методику рекультивації порушених земель і ландшафтів, біологічні основи насінництва газонних трав. Короткочасно кафедру очолювали Ю.О. Войтюк (1991-1996 рр.), В.А. Соломаха (1996-2000 рр.), О.І. Пидюра (2000-2002 рр.). Ю. О. Войтюк Зеров Дмитро Костянтиновичзакінчив процес об'єднання кафедр, відновив науковий гербарій, організував навчальну лабораторію та альгологічну колекцію чистих культур мікроводоростей.  В.А. Соломаха сформував  школу фітоценологів, що працюють у галузіФомін Олександр Васильович флористичної класифікації рослинності. О.І.  Пидюра створив групу хемосистематиків та організував лабораторію електрофоретичних досліджень запасних білків.  З 2002 року кафедру очолював І.Ю. Костіков, який спрямував колектив кафедри на вивчення флори ґрунтових водоростей, філогенії, цитології та молекулярної таксономії рослин.

Впродовж 1944-1980 рр. кафедру фізіології та біохімії рослин очолював чл.кор.УААН Д.П. Проценко, який розгорнув масштабні дослідження з екологічної фізіології рослин за участю професорів кафедри І.П. Білоконя, С.Я. Мінінберг, Л.К. Поліщук, Л.А. Сіренко, А.В. Каплі, О.В. Брайона. З 1980 по 1990 рр. кафедрою завідував А.В. Капля, який провів дослідження фізіологічного ефекту синтетичних сполук ретардантної дії на плодові насадження.

Липа Олексій Лаврентійович

Наступний період історії кафедри (1990-2004 рр.- завідувач - академік НААН України М.М. Мусієнко) пов’язаний з вирішенням найактуальніших проблемПроценко Дмитро Пилипович фізіології рослин на межі тисячоліть – з’ясування адаптаційного синдрому за структурно-функціональними маркерами стресового стану рослинного організму, фіто- та агроценозів. Сформовано теорію перманентної адаптації та концецепцію збалансованої продуктивності рослинного організму за умов глобальних змін клімату.  Результати досліджень кафедри з екології рослин в цей період довели, що фізіологія рослин може стати провідником досягнень фізико-хімічної біології в екологію. За вагомі успіхи в дослідженні актуальних проблем екології Вчена рада університету в 1993 р. затверджує нову назву кафедри - «Фізіологія  та екологія рослин». В цей час   плідно працює очолювана М.М. Мусієнком наукова школа світового рівня «Фізіолого-біохімічні основи формування стійкості і продуктивності рослин в стресових умовах». Він – автор підручників з біології рослин  для загальноосвітньої («Біологія 6»;» Біологія 7») та вищої школи («Фізіологія рослин», «Загальна екологія», «Екологія рослин»), затверджених МОН для всіх навчальних закладів України.

Мусієнко Микола МиколайовичЗ 2004 по 2010 рр. кафедру очолювала  Т.В. Паршикова, яка розробила експрес-методи контролю функціонального стану мікроводоростей при забрудненніПаршикова Тетяна Вікторівна води, відпрацювала біотехнологію оптимізації мінерального живлення при індустріальному культивуванні господарсько цінних видів мікроводоростей, започаткувала напрямок с.-г. використання мікроводоростей у складі композицій азотфіксуючих діазотрофів.

В період 2010 – 2016 рр. року кафедру очолювала Н.Ю. Таран . Нею була експериментально обґрунтована оригінальна концепція індукції пристосувальних реакцій адаптаційного синдрому рослинного організму за участю компонентів ліпід-пігментного комплексу – гліколіпідів, каротиноїдів та інтермедіатів пероксидного окиснення ліпідів фотосинтетичних мембран.

 

BatsmanovaНаукова робота зосереджувалась в НДЛ «Фізіологічних основ продуктивності рослин», яка відносилась до структури НДЧ біологічного ф-ту та кафедри фізіології та екології рослин з 1983 по 2018 роки. Очолювала НДЛ «Фізіологічних основ продуктивності рослин» − к.б.н., с. н. с. Бацманова Людмила Михайлівна. Плідна наукова робота стала запорукою створення на базі НДЛ «Фізіологічних основ продуктивності рослин» наукової школи: «Фізіолого-біохімічні основи формування стійкості і продуктивності рослин в стресових умовах», яка була зареєстрована Міністерством освіти і науки України в 1996 р.

У зв’язку з реорганізацією в 2016 році кафедра фізіології та екології рослин об’єдналася з кафедрою ботаніки і створили  кафедру біології рослин під керівництвом доктора біологічних наук, професора Таран Наталії Юріївни. За два роки функціонування кафедри біології рослин було відроджене викладання ландшафтної архітектури, як продовження традицій кафедри архітектури, яка була створена ще у 1842 році та відкрито нові спеціальності 206 «Садово-паркове господарство»  за програмами підготовки «Садово-паркове господарство» та  «Ландшафтний дизайн та озеленення».

Таран Наталія ЮріївнаПріоритети у напрямах роботи кафедри біології рослин  - це модернізація та розробка інноваційних методів у вивченні сучасної біології рослин якКостіков Ігор Юрійович інтегративної науки, з використанням класичних та найсучасніших науково-методичних  підходів до пізнання основ життєдіяльності рослинного організму,зокрема:

- фундаментальні та прикладні дослідження геноміки, протеоміки, метаболоміки та фенотайпінгу рослин за несприятливих умов довкілля та глобальних змін клімату;
- фотосинтез і альтернативна біоенергетика;
- розробка інноваційних ресурсоощадних та екологобезпечних технологій раціонального природокористування  (програмування продукційних процесів агро- та біоценозів, нанотехнології у рослинництві, органічне рослинницство) шляхом розкриття ендогенних механізмів регуляторних систем організму (сигналінг адаптому) та використання фізіологічно активних речовин;
- розробка принципово нових методів індукції генетичного різноманіття культурних рослин і методів відбору їх за фізіолого-біохімічними ознаками;
- систематичні та флористичні дослідження рослинності  України та розробка її синтаксономії, як складового елемента загальної класифікації рослинності Європи; вивчення динаміки рослинного покриву різних регіонів території України; флористичні та екологічні дослідження рідкісних і зникаючих рослин та рослинних угруповань;
- лікарські рослини,  дослідження  нових біологічно-активних речовин рослинної сировини та їх застосування в медицині, прикладні дослідження в галузі фармацевтичної ботаніки;
- прикладні дослідження в галузі фікотехнології та мікотехнології, вивчення протипухлинних властивостей макроміцетів;
- дослідження в галузі фіто- та мікотоксикології.
- фізіологія та біохімія хворої рослини, прикладні дослідження в галузі  мікології, лісової фітопатології,  маркерних технологій молекулярної діагностики фітопатогенів, фітоімунітет.;
- дослідження мікроскопічних грибів як основних агентів біодеструкції виробів та матеріалів;
- фітоекологія, фітомоніторинг, фітомінінг, фіторемедіація;
- ландшафтний дизайн, садово-паркова архітектура зеленого будівництва, інтродукція  рослин, декоративні рослини, топіарне мистецтво, фітодизайн.

Усі напрями науково-навчальної діяльності кафедри сприятимуть популяризації знань з освітніх спеціальностей  біології рослин серед  абітурієнтів, зроблять привабливою  та зрозумілою  для молоді кафедру біології рослин, будуть орієнтиром та перспективним трендом при виборі майбутньої спеціальності. Наразі такий підхід дозволить підвищити академічну мобільність нашим студентам, поєднуючи спеціалізацію в галузі біології рослин з  іншими спорідненими  міждисциплінарними напрямами.

Кафедра виконує міжнародні наукові проекти, підтримує зв’язки із закордонними навчальними та науково-дослідними установами у Білорусії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Німеччині, Бельгії , США, Куби, Франції.

М.М. Мусієнко, Н.Ю. Таран.

Наші контакти

Ми знаходимось за адресою:
Україна, 03022, м. Київ-022,
проспект Академіка Глушкова 2
Станція метро Виставковий центр

Приймальня директора:
Кімната №307
E-mail: biomed@knu.ua
Телефон/Факс: +38044 521-35-98

Гаряча лінія:
E-mail: knu.ibm.questions@gmail.com
Telegram: http://surl.li/emhtd

Поштова та юридична адреса:
Україна, 01601, місто Київ-601,
вул. Володимирська, 64/13
ННЦ "Інститут біології та медицини"

Надіслати повідомлення

Повідомити про помилку

Якщо ви помітили помилку на сторінці, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

loader