НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ"

 
 newlogo with heart new 05.12.2017 Перелік
вибіркових
навчальних дисциплін
 Kafedra Fiziologii ta anatomii

 

Перелік
вибіркових навчальних дисциплін

за напрямом
«Фізіологія людини і тварин»

Опановування всіх навчальних дисциплін за напрямом на рівні не нижче ніж 75 балів
додатково дає можливість отримати відповідну професійну кваліфікацію

   
Освітня програма «Біологія»

  Освітній рівень «Бакалавр»
   
6 семестр 

«Фізіологія крові і дихання»
 
3 В межах навчального курсу розглядаються еволюційні етапи формування внутрішнього рідкого середовища тварин, поняття гомеостазу, участь системи крові у захисних реакціях організму – гемостазі, імунних відповідях, запальних процесах -, роль формених елементів крові у формуванні і підтриманні гомеостазу, основи біомеханіки зовнішнього та механізми тканинного дихання, функціональні зв’язки між елементами системи крові, дихальної системи та кровообігу, шляхи нейро-гуморальної регуляції функцій крові та респіраторної системи.
В рамках курсу «Фізіологія крові та дихання» кров та система респіраторних органів розглядаються і як самостійні елементи організму, і як елементи однієї функціональної дихальної системи. Отримані знання можуть бути корисними не лише під час навчального процесу, а і під час наукової діяльності в області суміжних та міждисциплінарних наук.
Мета дисципліни: ознайомити студентів із складом крові, її функціями і шляхами їх здійснення, механізмами зовнішнього та тканинного дихання, функціональними взаємодіями між елементами системи крові та дихальною системою.
   
«Фізіологія нервів і м'язів»

4 В результаті вивчення навчальної дисципліни «Фізіологія нервів і м’язів» студенти засвоюють знання про будову і фізіологічні властивості нервових і м’язових клітин; механізми формування мембранного потенціалу спокою і дії; механізми синаптичної передачі збудження між нейронами та у нервово-м’язовому синапсі; молекулярні механізми електро-механічного зв’язку у посмугованих і непомугованих міоцитах; молекулярні механізми скорочення посмугованих, непосмугованих і серцевих м’зових клітин;
Впродовж курсу студенти навчаються використовувати методами дослідження збудливості нервів та м’язів: поза- та внутрішньоклітиннної реєстрації СПД та ПД у нервовій та м’язовій тканині, методикою цукрового містка та фіксації потенціалів; користуватись методами статистичного аналізу експериментальних результатів; проводити визначення та розрахунки електрофізіологічних показників збудливих клітин.
   
«Фізіологія харчування і травлення»
 
 
5 Мета і завдання навчальної дисципліни “ Фізіологія харчування і травлення” - ознайомити студентів з закономірностями функціонування органів травного тракту та вивчити регуляцію секреторно-рухової функції відповідних порожнинних та паренхіматозних органів, а також ознайомити студентів з теоріями харчування та характеристикою і функцією поживних речовин. Предмет навчальної дисципліни “Фізіологія харчування і травлення” охоплює вивчення функціонування та регуляцію функцій органів системи травлення. В ході вивчення дисципліни наводиться та демонструється значення фізіології харчування і травлення для різних сфер медицини, ветеринарії та тваринництва. 
   
Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин (частина 1)

6  Мета дисципліни – закріпити та розширити знання студентів з теоретичних курсів «Фізіологія та анатомія людини і тварин», «Біохімія», «Зоологія», «Біофізика»; ознайомитись з основними методами досліджень центральної нервової системи, вегетативної нервової системи, ознайомитись з основними методами досліджень сенсорних систем, дослідження показників системи кровообігу.
Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є складовою циклу професійної практичної підготовки фахівців освітнього рівня “Бакалавр” за напрямом «Біологія». Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін освітнього рівня «магістр» спеціальності 091 «Біологія» за програмою підготовки «фізіологія людини і тварин», як “Фізіологія поведінки”, "Основи патологічної фізіології", "Нейрофізіологія", «Порівняльна фізіологія», «Вікова фізіологія», «Фізіологія праці та спорту». Методи та прийоми лабораторних досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і в міждисциплінарних наук.
   
7 семестр
 
«Фізіологія вегетативної нервової системи»

7 Дисципліна "Фізіологія вегетативної нервової системи” є базовою фізіологічною дисципліною, яка вивчає закономірності еволюції, структурної організації та функціонування вегетативної нервової системи, її центральної та периферичної ланки та аферентних шляхів. В ході вивчення курсу розглядається структурно-функціональна організація вегетативної рефлекторної дуги, вегетативних гангліїв симпатичної та парасимпатичної частини, нервових центрів і нейроефекторних з’єднань, симпатичні та парасимпатичні фізіологічні ефекти. Дисципліна викладається в обсязі 72 год. У курсі передбачено 2 змістові модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна іспитом. Знання, отримані з дисципліни «Фізіологія вегетативної нервової системи», можуть застосовуватись як у дослідженнях фізіологічних наук (фізіологія ЦНС, фізіологія кровообігу, фізіологія травлення, фізіологія праці та спорту та ін.), так і в інших науках (фармакологія; екологічна фізіологія, психологія, зоопсихологія та ін.).
   
«Фізіологія сенсорних систем»
 
8 Предметом навчальної дисципліни є вивчення еволюції, організації і функціонування сенсорних систем людини і тварин. Фізіологічні функції сенсорних систем вивчаються на рівні рецепторів, провідних шляхів та кори великих півкуль.
Мета дисципліни – сформувати загальні знання про закономірності еволюційного розвитку та функціонування сенсорних систем.
   
«Фізіологія ЦНС»

 
9 Дисципліна "Фізіологія центральної нервової системи” є базовою фізіологічною дисципліною, яка вивчає закономірності еволюції, структурної організації та функціонування центральної нервової системи людини і тварин від нейронного рівня до рівня регуляторних систем мозку. В ході вивчення курсу розглядається структурно-функціональна організація спинного мозку та усіх відділів головного мозку, основні патологічні процеси, які виникають при ураженні різних структур нервової системи. Знання, отримані з дисципліни «Фізіологія центральної нервової системи», можуть застосовуватись як у дослідженнях фізіологічних наук (фізіологія сенсорних систем, фізіологія кровообігу, фізіологія травлення, фізіологія праці та спорту та ін.), так і в інших науках (фармакологія; екологічна фізіологія, психологія, зоопсихологія та ін.).
   
«Морально-етичні засади природничих досліджень»

10 Мета дисципліни ознайомити студентів з джерелами формування сучасних наукових уявлень про нерозривну єдність життя людини і всього живого на землі і формування сучасної теорії біоцентризму. Розкрити суть принципів етичного ставлення до тварин та розкрити етичні принципи використання досягнень сучасної науки.
   
«Фізіологія кровообігу»
 
11 Впродовж часу вивчення дисципліни студенти розглядають еволюційні аспекти розвитку системи циркуляції рідин у тваринному світі, аналізують властивості міокарду, які визначають безперервну діяльність серця, розглядають механічні та електричні прояви роботи серця, показники центральної гемодинаміки, ознайомлюються із морфо-функціональною класифікацією судин, визначають основні закономірності руху крові по судинам, отримують уявлення про мікроциркуляторне русло, пояснюють механізми регуляції роботи серця та тонусу судин.
У цій дисципліні серцево-судинна система розглядається як самостійна складова організму, так і складова кардіо-респіраторної системи, що має зв’язки із системою крові, дихальною та нервовою системами органів. Методи дослідження серцево-судинної системи та гемодинаміки можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і міждисциплінарних наук.
Мета дисципліни: ознайомити студентів із функціями серця і судин, які забезпечують безперервний рух крові, основами гемодинаміки, механізмами регуляції серцево-судинної системи та шляхами забезпечення функціонального перерозподілу крові в організмі.
   
«Фармакологічна фізіологія»
 
12 Предмет є базовою нормативною дисципліною для спеціальності “фізіологія людини і тварин”. Мета і завдання навчальної дисципліни “Фізіологічна фармакологія” - ознайомити студентів з закономірностями із механізмами взаємодії хімічних сполук з живими організмами на клітинно-молекулярному, органному та системному рівнях. Предмет навчальної дисципліни “Фізіологічна фармакологія” охоплює вивчення впливу речовин на біологічні системи різної складності – від цілого організму до окремих клітин, субклітинних утворень, рецепторів і ферментів.
   
Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин (частина 2)

13 Мета дисципліни – закріпити та розширити знання студентів з теоретичних курсів «Фізіологія та анатомія людини і тварин», «Біохімія», «Зоологія», «Біофізика»; ознайомитись з основними методами досліджень нервів та м’язів, дослідження показників системи кровообігу та дихання, травної системи.
Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є складовою циклу професійної практичної підготовки фахівців освітнього рівня “Бакалавр” за напрямом «Біологія». Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін освітнього рівня «магістр» спеціальності 091 «Біологія» за програмою підготовки «фізіологія людини і тварин», як “Фізіологія поведінки”, "Основи патологічної фізіології", "Нейрофізіологія", «Порівняльна фізіологія», «Вікова фізіологія», «Фізіологія праці та спорту». Методи та прийоми лабораторних досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і в міждисциплінарних наук.
   
8 семестр

 
«Ендокринологія»

 
14 Дисципліна «Ендокринологія», є базовою фізіологічною дисципліною, особливостей анатомо-гістологічної будови і функціонування ендокринної системи та закономірностей перебігу метаболічних процесів у ній і регуляції її функцій відповідно до видової специфічності, а також при патологічних змінах в організмі людини і тварин.
В ході вивчення курсу розглядаються механізми функціонування та регуляції функцій органів ендокринної системи відповідно до видової специфічності та при патології. Значення ендокринної системи у підтриманні динамічної постійності внутрішнього середовища в організмі людини і тварин у нормі та при патології.
   
«Фізіологія видільної і статевої систем»

15 Мета дисципліни - сформувати загальні знання про закономірності еволюційного розвитку та функціонування видільної та статевої систем. Предметом вивчення навчальної дисципліни є механізми функціонування та регуляцію функцій органів видільної і репродуктивної систем. В ході вивчення дисципліни демонструється значення видільної системи у підтриманні постійного складу внутрішнього середовища організму та розвиваються нові уявлення про клітинні і молекулярні механізми репродукції. Розглядається функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової-гонадної системи на різних стадіях онтогенетичного розвитку, роль гормональних і середовищних факторів у регуляції гаметогенезу, процеси статевого диференціювання в ході ембріогенезу, вплив факторів середовища на функціонування видільної і статевої систем.
   
«Гепатологія»

 
16 Курс присвячений вивченню особливостей будови, численних функцій та регуляції діяльності печінки, жовчовивідних шляхів і жовчного міхура у нормі й при патології. Вивчення дисципліни «Гепатологія» сприяє формуванню цілісного уявлення про фізіологічну роль в організмі гепатобіліарної системи та специфіку її нервово-гуморальної регуляції за різних фізіологічних і патологічних умов.
Мета дисципліни – формування знання особливостей анатомо-гістологічної будови і функціонування печінки та закономірностей перебігу метаболічних процесів у ній і регуляції функцій гепато-біліарної системи відповідно до видової специфічності, а також при патологічних змінах в організмі людини і тварин.
   
«Фізіологія кризових станів організму»

17 Навчальна дисципліна “Фізіологія кризових станів організму людини” має особливе значення для засвоєння знань і вмінь що до закономірностей змін функціонування органів і систем при дії патогенних факторів та механізмах розвитку кризових станів організму. У цій дисципліні функціональні системи розглядаються і як самостійні елементи організму, і як його складові. Фізіологічні процеси, які висвітлюються в межах навчальної дисципліни, вивчаються на молекулярному, клітинному, тканинному, органному рівні та рівні систем. Методи досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і міждисциплінарних наук.
Важливою частиною дисципліни є розгляд конкретних способів та прийомів надання першої долікарської невідкладної допомоги при різних кризових станах організму.
   
Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин (частина 3)

18 Мета дисципліни – закріпити та розширити знання студентів з теоретичних курсів «Фізіологія та анатомія людини і тварин», «Біохімія», «Зоологія», «Біофізика»; ознайомитись з основними методами досліджень печінки і жовчовиділення, дослідження показників системи кровообігу, ендокринної системи.
Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є складовою циклу професійної практичної підготовки фахівців освітнього рівня “Бакалавр” за напрямом «Біологія». Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін освітнього рівня «магістр» спеціальності 091 «Біологія» за програмою підготовки «фізіологія людини і тварин», як “Фізіологія поведінки”, "Основи патологічної фізіології", "Нейрофізіологія", «Порівняльна фізіологія», «Вікова фізіологія», «Фізіологія праці та спорту». Методи та прийоми лабораторних досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і в міждисциплінарних наук.
   
Освітній рівень «Магістр»
   
2 семестр

 
«Еволюція поведінки та антропогенез»

19 Мета дисципліни – сформувати у студентів знання наукового розуміння загального процесу антропогенез, основних етапів формування сучасного типу людини, факторів антропогенезу, становлення та розвитку психіки, проблеми біологічного і соціального в поведінці, ролі біологічних детермінант у психіці.
   
«Фізіологія онтогенезу»

20 Основою навчальної дисципліни «Фізіологія онтогенезу» є розгляд механізмів та ведучих факторів розвитку фізіологічних функцій протягом онтогенезу. Зокрема детально висвітлюються питання про розвиток організму на різних етапах онтогенезу, вікові особливості систем органів, критичні етапи онтогенезу людини та тварин, механізми старіння та довголіття. Обґрунтовується закономірність виникнення мови, самосвідомості і свідомості як особливого механізму регуляції поведінки людини в соціальному середовищі. Розглядаються питання функціональні реакції органів в нормі та за умов порушення їх діяльності.
   
«Фізіологія поведінки»

21 Основою навчальної дисципліни «Фізіологія поведінки» є розгляд нейрофізіологічних механізмів реалізації вродженої та набутої поведінки людини і тварин. Зокрема детально висвітлюються  нейрофізіологічні механізми формування потреб; мотивацій, емоцій, навчання і пам’яті як базових для здійснення будь-якої цілеспрямованої поведінкової реакції людини і тварин. Обґрунтовується закономірність виникнення мови, самосвідомості і свідомості як особливого механізму регуляції поведінки людини в соціальному середовищі. Розглядаються питання поведінкових реакцій в нормі та за умов порушення діяльності мозку.
   
«Порівняльна фізіологія»

22 «Порівняльна фізіологія” охоплює вивчення функціонування організмів різних тварин, визначення спільних механізмів регуляції діяльності систем органів. В ході вивчення дисципліни наводиться та демонструється значення порівняльної фізіології для фізіології людини та тварин, зоології, еволюційної та екологічної фізіології.
4. Завдання (навчальні цілі):
1) сформувати уявлення про фізіологічні особливості функціонування різних тваринних організмів.
2) засвоїти характеристику різних організмів в ракурсі їх положення на еволюційній драбині.
3) дати студентам наукові уявлення про сучасні теорії розвитку типових фізіологічних систем організмів тварин.
   
«Основи патологічної фізіології»

23 Дисципліна " Основи патологічної фізіології” є базовою фізіологічною дисципліною, яка вивчає закономірності еволюції, структурної організації та функціонування організму людини і тварин від нейронного рівня до рівня регуляторних систем. В ході вивчення курсу розглядається структурно-функціональна організація організму людини, основні патологічні процеси, які виникають при ураженні різних структур і систем. Знання, отримані з дисципліни «Фізіологія центральної нервової системи», можуть застосовуватись як у дослідженнях фізіологічних наук (фізіологія сенсорних систем, фізіологія кровообігу, фізіологія травлення, фізіологія праці та спорту та ін.), так і в інших науках (фармакологія; екологічна фізіологія, психологія, зоопсихологія та ін.).
   
«Основи доказової медицини»

24 Дисципліна є базовою для підготовки студентів до самостійної наукової роботи, в тому числі до статистичної обробки даних, які отримані в ході виконання дипломних робіт. Дисципліна покликана сформувати уявлення про основні положення доказової медицини як сукупності методологічних підходів при проведенні дослідження, оцінки та застосуванні отриманих результатів, а також стосовно методів статистичного аналізу медико-біологічних даних та вимог щодо представлення їх результатів в наукових публікаціях згідно правил оформлення публікацій Міжнародного комітету редакторів медичних журналів ICMJE. В результаті успішного опанування курсу студенти набудуть навичок самостійного опрацювання медико-біологічних даних в пакеті прикладних програм Statistica 7.0 (StatSoft, USA).
   
3 семестр

 
«Фізіологія праці і спорту»
 
25 Предметом  навчальної дисципліни “Фізіологія праці і спорту” є вивчення функціонування, реакції та адаптації систем та органів організму людини на трудові навантаження. В ході вивчення дисципліни наводиться та демонструється значення фізіології праці для різних сфер трудової діяльності людини, включаючи спортивні навантаження. Завдання – сформувати уявлення про типи, види і форми праці, фази трудової діяльності; засвоїти особливості реакції та адаптації основних фізіологічних та енергетичних систем організму на робочі навантаження;  дати наукові уявлення про функціонування організму людини в екологічно змінених умовах.
   
«Системна нозологія»

26 Спецкурс «Системна нозологія» присвячений вивченню етіології і патогенезу розповсюджених нозологічних форм (хвороб) на рівні морфо-функціональних систем організму людини: крові, дихання, серцево-судинній, травній, видільній, нервовій, ендокринної, статевої. Крім причинності і механізмів перебігу означених порушень, розглядаються можливі засоби їх діагностики, корекції і лікування, що наближає біолога-фізіолога до можливого продовження наукової діяльності в клінічних лікувальних закладах.
   
«Нейровізуалізація»
 
27 Предметом вивчення навчальної дисципліни "Нейровізуалізація” є методи візуалізації структури, функції і біохімічних характеристик мозку на основі застосування сучасних фізичних, математичних методів і комп’ютерних технологій. Знання, отримані з дисципліни «Нейровізуалізація», можуть застосовуватись як у дослідженнях фізіологічних наук, зокрема таких, як фізіологія ЦНС, психофізіологія, загальна нейрофізіологія, патологічна фізіологія, фізіологія праці, вікова фізіологія, так і в міждисциплінарних науках (психологія, інженерна психологія, зоопсихологія та ін.). Завдання– сформувати уявлення про історію нейровізуалізації як науки; детально розглянути методи нейровізуалізації, їх фізичні основи; отримати уявлення про математичний апарат, який застосовується для отримання нейрозображень; дати студентам наукові уявлення про функціонування масштабних систем мозку на основі нейрозображень; навчити студентів обробляти та аналізувати результати фМРТ.
   
«Фізіологія регіонального кровообігу»

28 Дисципліна “Фізіологія реґіонарного кровообігу”   присвячена закономірностям функціонування реґіонарного кровообігу для  забезпечення органів і тканин поживними речовинами та пластичним матеріалом, здійснення в них газообміну та гуморальної регуляції. Окрім загальних закономірностей, розглядаються особливості кровообігу в різних органах і тканинах організму та механізми його регуляції; регіонарний кровообіг в органах і тканинах під час реалізації гомеостатичних і поведінкових реакцій організму та взаємодію при цьому регуляторних механізмів кровообігу.
   
«Загальна нейрофізіологія»
 
29 Предметом навчальної дисципліни "Загальна нейрофізіологія” є  вивчення молекулярних, клітинних та системних рівнів організації та функціонування нервової системи. В ході вивчення курсу розглядаються механізми трансдукції сигналів, формування мембранних потенціалів, функціонування основних нейрохімічних систем мозку. В курсі висвітлюється динаміка інформаційних процесів мозку, дається поняття про канонічні і неканонічні нейронні мережі, розкривається роль експансії асоціативної кори. Розглядається організація і функціонування основних розподілених нейронних мереж головного мозку (значима, центральні виконавчі і дефолтна, системи уваги, дзеркальних нейронів).
   
«Електрофізіологія»

 
  Мета і завдання навчальної дисципліни “Електрофізіологія” – ознайомити студентів з базовими характеристиками, механізмами формування і функціональним значенням основних видів електричної активності головного мозку людини і тварин. Предмет навчальної дисципліни “Електрофізіологія ”  охоплює вивчення різних типів електричних реакцій головного мозку в цілому, а також його окремих складових. В ході вивчення  дисципліни наводиться та демонструється значення електрофізіології головного мозку для фізіології ЦНС, фізіології вищої нервової діяльності, психофізіології.
   
«Молекулярна фізіологія»
 
  Мета дисципліни – ознайомити студентів з базовими знаннями про молекулярні механізми, що лежать в основі фізіологічних процесів життєдіяльності організму людини і тварин.
Завдання навчальної дисципліни є знайомство студентів з базовим принципами організації молекул живої клітини в білкові системи, що підтримують нормальну функцію органів і організму в цілому. У завдання курсу входить також оволодіння студентами базовими методичними підходами, які застосовуються для дослідження функціонування молекулярних структур живих клітин на прикладі клітин центральної і периферичної нервових систем.
   
Освітня програма «Екологія»
   
Освітній рівень «Магістр»
5 семестр

 
«Екофізіологія тварин»

32 Мета дисципліни - ознайомити студентів з закономірностями функціонування організмів на різних рівнях філогенетичого розвитку та механізмами фізіологічних адаптації. Завдання дисципліни - сформувати уявлення про фізіологічні особливості функціонування різних тваринних організмів; засвоїти характеристику різних організмів в ракурсі їх положення на еволюційній драбині; дати студентам наукові уявлення про сучасні теорії розвитку типових фізіологічних систем організмів тварин в залежності від екологічних умов існування.

 

Наші контакти

Ми знаходимось за адресою:
Україна, 03022, м. Київ-022,
проспект Академіка Глушкова 2
Станція метро Виставковий центр

Приймальня директора:
Кімната №307
E-mail: decanat_bf@univ.kiev.ua
Телефон/Факс: +38044 521-35-98

Поштова та юридична адреса:
Україна, 01601, місто Київ-601,
вул. Володимирська, 64/13
ННЦ "Інститут біології та медицини"

Надіслати повідомлення

Повідомити про помилку

Якщо ви помітили помилку на сторінці, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

Посилання на інші ресурси

Енциклопедія університету
Рада Молодих Вчених
Наші фотогалереї на GoogleDisk

 

Ми у соцмережах

loader
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com
comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com